Інфопакет

Навч. практ. циклу наук про Землю (геологічні досл., гідрологічні досл., метеорологічні досл.)_2 с.

ОК 16.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2023/2024

2 Семестр

3

Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в області наук про Землю. Вміти проводити польові та лабораторні дослідження. Застосовувати моделі, методи і дані фізики, хімії, біології, екології, математики, інформаційних технологій тощо при вивченні природних і суспільних процесів і явищ формування і розвитку геосфер. Обґрунтовувати вибір та використовувати польові та лабораторні методи для аналізу природних та антропогенних систем і об’єктів. Вміти виконувати дослідження геосфер за допомогою кількісних методів аналізу. Уміти доносити результати діяльності до професійної аудиторії та широкого загалу, робити презентації та повідомлення. Брати участь у розробці проектів і практичних рекомендацій в галузі наук про Землю. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.

Очна форма

Успішне опанування навчальної дисципліни «Геологія», «Метеорологія», «Гідрологія».

Навчальна практика з геологічних досліджень складається з трьох етапів: 1) підготовчого; 2) основного – маршрутного; 3) заключного. Кожний день основного етапу геологічних досліджень передбачає здійснення польових маршрутів, які, як правило, проводяться у першій половині дня, та камеральної частини, під час якої проводиться обробка та систематизація зібраного матеріалу та підготовка матеріалів для написання звіту, що здійснюється у другій половині робочого дня. Геологічні маршрути здійснюються пішки в радіальних від заповідника напрямках та на автобусі до віддалених геологічних об’єктів. Маршрути поділяються на оглядові (по вододілах та вздовж ярів) та детальні (по днищах ярів та вхрест їхнього простягання). Під час метеорологічних досліджень кожний день основного етапу передбачає проведення метеорологічних спостережень, які, як правило, проводяться у першій половині дня, та камеральної частини, під час якої проводиться обробка та систематизація зібраного матеріалу та підготовка матеріалів для написання звіту, що здійснюється у другій половині робочого дня. Гідрологічні дослідження складаються з чотирьох етапів: 1) підготовчого; 2) основного – маршрутного; 3) експедиційного 4) заключного. Перший етап – це розгорнута лекція про район досліджень і його водні об’єкти. Кожний день основного етапу передбачає здійснення польових піших або човнових маршрутів, які, як правило, проводяться у першій половині дня, та камеральної частини, під час якої проводиться обробка та систематизація зібраного матеріалу та підготовка матеріалів для написання звіту, що здійснюється у другій половині робочого дня. Експедиції проводяться автотранспортом та човнами на водні об’єкти, які розташовані поблизу бази практики.

1. Бортник С. Ю., Погорільчук Н. М., Ковтонюк О. В. Методи польових геоморфологічних досліджень. Вивчення рельєфу та рельєфоутворюючих відкладів. – К.: Прінт-сервіс, 2015. – 165 с. 2. Гідроекологічний стан басейну річки Рось / За ред. Хільчевського В. К. – К.: Ніка-Центр. 2010. – 196 с. 3. Ободовський О. Г. Руслові процеси. – К.: ВПЦ «Київський університет». 2017. – 511 с. 4. Паламарчук Л. В., Шевченко О. Г . Метеорологічні прилади та вимірювання: Навч. посібник. Київ.: Інтерконтиненталь-Україна, 2012. – 123 с. 5. Природні умови Канівського Придніпров’я та їх вивчення. – К.: Вид-во КУ, 1992. – 269 с. 6. Шевченко О. Г., Сніжко С. І., Круківська А. В. Практикум з метеорології та кліматології. Київ: ФОП Маслаков, 2018. – 117 с.

Практичні заняття (польові), камеральна робота, індивідуальні заняття, диференційований залік.

Поточне оцінювання: кількість балів, що отримує студент протягом терміну проходження практики, є сумою балів, що були отримані при оцінюванні: 1) усних відповідей та виконанні практичних завдань під час маршрутів; 2) виконанні камеральних робіт 3) участі у підготовці та оформленні звіту. Підсумкове оцінювання складової частини дисципліни у формі диференційованого заліку відбувається у вигляді захисту підсумкового звіту. Максимальна кількість балів, отримана на заліку – 40 балів, мінімальна кількість балів, що додаються до поточних – 27 балів; Умови допуску до заліку: студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів, до складання заліку не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску – 33 бали.

Українська