Інфопакет

Структурно-типологічна компаративістика класичних мов

ВБ.1.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2023/2024

11 Семестр

3

ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення. ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (залежно від обраної спеціалізації).

Дистанційне навчання

Володіти системою наукових знань про класичні мови, що базуються на теоретичних засадах зіставної лінгвістики.

Мета дисципліни – зіставне дослідження граматичних та лексичних рівнів давньогрецької та латинської мов; формування системного наукового уявлення про граматичну та лексичну будову класичних мов, їх структуру та функціонування, взаємодії граматичної будови й лексичного складу мови. Анотація навчальної дисципліни – дисципліна «Структурно-типологічна компаративістика класичних мов» присвячена розгляду основних проблем зіставної морфології класичних мов в системі імені та дієслова, а також розглядає основні питання зіставного синтаксису класичних мов.

Звонська Л.Л. Давньогрецька мова. К., 2019. Звонська Л.Л., Шовковий В.М. К., 2006. Савченко А.Н. Сравнительная грамматика индоевропейских языков. М., 1974. Buck C.-D. Comparative grammar of Greek and Latin. Chicago, 1983. Palmer L.R. The Greek Language. London, 1979. Palmer L.R. The Latin Language. London, 1954. Pinkster H. Latin syntax and semantics. – L.-N.Y., 1990. Schwyzer E. Griechische Grammatik: Bd. I-III. München, 1934-1953. Sihler A.L. New Comparative Grammar of Greek and Latin. New-York, 1995.

Лекції, самостійна робота, усні відповіді (доповнення та бліц-опитування) та контрольна робота.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді (доповнення, бліц-опитування), контрольні роботи, а також за самостійну роботу. Усі види робіт за семестр мають у підсумку: • у максимальному вимірі 60 балів, • у мінімальному вимірі 36 балів. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту: • максимальна кількість балів на іспиті - 40 балів, мінімальна кількість балів (позитивна оцінка), які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на іспит); • на іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1-1.9; РН 2.1-2.4; РН 3.1-3; РН 4.1-4. • іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями на два теоретичні питання, кожне з яких оцінюється максимально 20 балами.

Українська