Інфопакет

Туристичне країнознавство

ННД.05

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

1 Семестр

8

1. Пояснювати особливості організації рекреаційно-туристичного простору (ПР4) 2. Проявляти повагу до індивідуального і культурного різноманіття (ПР14) 3. Управляти своїм навчанням з метою самореалізації в професійній туристичній сфері (ПР17) 4. Адекватно оцінювати свої знання і застосовувати їх в різних професійних ситуаціях (ПР18)

Очна форма

Після вивчення курсу «Туристичне країнознавство» студенти повинні вільно орієнтуватись у теоретичному матеріалі та:  виділяти та аналізувати фактори розвитку туризму (національний, європейський, світовий рівні);  працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;  давати характеристику світовим, європейським, національним рекреаційно-туристським ресурсам;  аналізувати особливості розвитку туризму в країнах, регіонах світу та України;  застосовувати при вивченні дисципліни сучасні та традиційні активні методи навчання;  володіти сучасним поняттєво-термінологічним апаратом туристичного країнознавства

Надається інформація про суть, етапи становлення та дефініції туристичного країнознавства; схему країнознавчого дослідження; підходи і принципи туристичного районування світу або окремо взятої держави. У розрізі історико- географічних регіонів світу (Центральна, Південна, Західна та Північна Європа; Російська Федерація, Південний Кавказ та Центральна Азія; Східна, Південно-Східна та Південна Азія; Австралія та Океанія; Англо-Америка, Кариби, Центральна та Південна Америка; Північна і Тропічна Африка; Близький Схід) та на прикладі окремих держав з кожного регіону надається інформація про територіальну організацію туристичної діяльності; природні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси, що сприяють формуванню і функціонуванню туристичного господарства, його сучасний стан та перспективи розвитку, місце окремих держав і регіонів на світовому туристичному ринку.

1. Закон України «Про туризм», затверджений Указом Президента України 18 листопада 2003 р. 2. Закон України «Про музеї та музейну справу». // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 123–124. – С.8–9. 3. Закон України «Про природно-заповідний фонд України». // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. 4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с. 5. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: «Палитра», 1998. – 130 с. 6. Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії. – К.: РВЦ «Київський університет», 1997. – 300 с. 7. Яценко Б.П., Любіцева О.О., Бейдик О.О. Індустрія національного туризму: проблеми формування та сучасний стан. // Економічна та соціальна географія. – К.: Либідь, 1995. – Вип. 46. – С.93–99.

Лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота

Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, проводяться тематичні письмові контрольні роботи. Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рубіжного рівня оцінки (60% від максимально можливої кількості балів) проводиться заключна семестрова контрольна робота, максимальна оцінка за яку не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100 - бальною шкалою). Умовою отримання позитивної оцінки є досягнення не менш як 60% від максимально можливої кількості балів, при цьому, оцінка за результати навчання не може бути меншою ніж 50% від максимального рівня (не менше 10, 15 та 5 балів відповідно). Підсумкове оцінювання у формі екзамену: максимальна кількість балів на екзамені - 40, мінімальна кількість, які додаються до семестрових – 24 (60% максимальної кількості балів, відведених на екзамен). Студенти, які набрали сумарно менше 20 балів, до складання екзамену не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску до екзамену – 38 балів.

Українська