Інфопакет

Історія та історико-культурні пам’ятки Київщини

ВП 3.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

5 Семестр

3

Розуміння застосовуваних способів та методів аналізу матеріалів дослідження. Знати і вміти охарактеризувати основні історичні етапи в розвитку Київщини. Вміння аналізувати основні види і типи історико-культурної спадщини Київщини. Вміння інтерпретувати процеси змін в етнічному, соціальному та культурному середовищах різних епох в історії Київщини. Навички та вміння розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Удосконалювати навички та вміння визначати й оцінювати особливості формування топонімічного простору Києва впродовж століть. Здатність критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації. Здійснювати історико-порівняльний аналіз з метою дослідження питань київського топонімікону.

Очна форма

Знати основні етапи історії України. Вміти комплексно досліджувати документи і матеріали, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії, опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, спрямована на вивчення археологічної, природної, етнічної та історико-культурної спадщини Київщини від стародавніх часів до сучасності. Розкриваються складні процеси урбаністичного та господарського розвитку краю, еволюція його адміністративно-територіальної структури та підпорядкування, здобутки в галузі освіти та науки, трагічні сторінки життя у воєнні часи, під час Голодомору, затоплення сіл та Чорнобильської аварії. Вивчаються основні туристичні та екскурсійні маршрути області. Акцентується увага на особливій ролі Київщини, її мешканців у спротиві російському агресору від початку російсько-української війни. Мета дисципліни – забезпечити цілісні знання про особливості природних та культурних ландшафтів, основні етапи історичного розвитку Київщини впродовж століть, перебіг урбаністичних та соціально-економічних процесів, еволюцію соціальної структури краю, специфіки демографічних та етнічних процесів, ролі у боротьбі за свободу і незалежність України.

Аброскін П. та ін. Київщина козацька. К., 2004. Київщина: із минулого в майбутнє. К., 2002 Київщина у фактах, історичних подіях, постатях. Богуслав, 2002. Описи Київського намісництва 70−80-х років XVIII ст. / Упоряд.: Болотова Г.В. та ін. К., 1989. Описи Лівобережної України кінця VIII – початку ХІХ ст. / Упоряд.: Т. Ананьєва, К., 1997. Присяжнюк А. Київщина – серце України. К., 2012. Постаті Київщини. Вип. 2 / [редкол.: В. П. Коцур та ін.]. К., 2008. Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995. Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина XVII - XVIII ст.). К., 1997.

Завдання (навчальні цілі): забезпечити цілісні знання щодо історичних та соціально-політичних передумов, географічних, етнічних, історичних факторів у формуванні соціокультурного простору Київщини; навчити студентів застосувати весь арсенал науково-дослідних, спеціальних методів історичної науки для подальшого дослідження історії та культури Київщини, умов життя та побуту населення, демографічних та соціокультурних змін; опанувати знаннями з історії розвитку музейної справи, з історії народного побуту та культури; долі етнографічної та історико-культурної спадщини, питань збереження історичної пам’яті про долю мешканців затоплених сіл Київщини та Чорнобильську трагедію.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (за модульні контрольні роботи), за виконання індивідуальних завдань, підсумкову контрольну роботу. Курс поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну (індивідуальну) роботу студентів і завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 7 у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 8 –12. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, індивідуальне завдання, реферати) і підсумкове оцінювання (залік). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (залік) – максимум 40 балів). Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

українська