Інфопакет

Культурна антропологія

ОК 33

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

4 Семестр

4

Знати: предмет, функції та методологію курсу «Культурна антропологія», її місце в системі історичних наук, ключові проблеми культурної антропології, закономірності виникнення, формування та розпаду етнічних спільнот, підходи до класифікації етносів, складові традиційної культури етнічних спільнот; розуміти співвідношення сучасної етнічної та політичної карти світу, сучасні етнічні процеси; усвідомлювати різноманітність та рівноцінність етнічних культур, особливості етнооб’єднавчих (інтеграційних) та етнорозмежувальних (дезінтеграційних) етнічних процесів та основні риси консолідації етнічних спільнот: спільність мови, спільність території, спільність культури. Вміти: застосовувати основні методи культурної антропології, використовувати отримані знання для подальшого поглибленого вивчення історичних навчальних дисциплін, простежувати взаємозв‘язок між етносом, культурою та мовою. Вільно володіти письмовою та усною державною мовою, правильно вживаючи етнологічну термінологію.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Знати форми людських спільнот, найважливіші події вітчизняної та світової історії, поділ світу на регіони та їх розміщення на мапі, володіти фаховими компетентностями, сформованими під час вивчення дисциплін «Археологія та праісторія», «Історія України» та «Історія української та зарубіжної культури». Вміти користуватися науковою та довідковою літературою, в якій висвітлюється етнічна історія та світовий історико-культурний процес. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв‘язків.

Культурна антропологія – навчальна дисципліна, яка вивчає народи світу, їхнє походження, етнічну історію, традиційно-побутову культуру та характер міжетнічних відносин. Культурна антропологія розкривається як система знань, що вивчає процеси формування людської культури завдяки дослідженню особливостей етнічних культур, які визначають сутність і поведінку людини. Курс знайомить із науковими дослідженнями народознавчих дисциплін, розкриває загальні проблеми культурного розвитку людства, феномен «людини» у культурному середовищі, розглядає головні напрямки та школи.

Борисова О.В. Соціальна антропологія. Навч. посібн. К.: Кондор, 2016. 224 с. Борисова О. В. Соціально-історична антропологія: електронний навчальний посібник / О. В. Борисова. Луганськ, 2009. 270 с Гриценко В. Людина і культура. К.: Либідь, 2000. 368 с. Ейкельман Д. Близький Схід та Центральна Азія: антропологічний підхід. К.: Стилос, 2005. 374 с. Історія світової культури: культурні регіони. К.: Либідь, 2000. 520 с. Кафарський В.І. Савчук Б.П. Етнологія. К., 2006. 432 с. Культурологія. К.: Центр учбової літератури, 2010. 370 с. Леві-Строс К. Структурна антропологія. К.: Основи, 1997. 492 с. Матвєєва Л. Культурологія. К.: Либідь, 2005. 512 с. Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології. К.: Інститут культурології НАМ України, 2011. 480 с. 11. Ситник О.С. Культурна антропологія: походження людини і суспільства. Львів: Львівська політехніка, 2012. 179 с.

Завдання (навчальні цілі) вивчення дисципліни «Культурна антропологія» – вироблення вмінь та навичок студентів аналізувати етнічну карту світу, ареальні та регіональні процеси етногенезу різних народів, класифікувати народи за антропологічними ознаками, приналежністю до релігій, мовних сімей, господарчо-культурних типів, а також навичок роботи з науковою літературою та історичними джерелами.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів; бали, отримані за виконання рефератів; бали, отримані під час модульного контролю, а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (екзамену), а саме: за виконання запропонованих завдань. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферати) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів).

українська