Інфопакет

Археологія

ОК 19

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

4

Знати основний термінологічно-понятійний апарат преісторії та археології . Знати культурно-хронологічну періодизацію преісторії таархеології. Знати основні джерела дослідження археології . Знати основні типи археологічних пам’яток та методі і процедури дослідження в археології . Вміти характеризувати (визначити риси, які характерні й властиві) культурно- хронологічні етапи періодизаційних схем археології . Вміти визначати й оцінювати археологічні епохи та пам’ятки. Вміти визначати методи дослідження культурних шарів та археологічних пам`яток. Вміти визначати процедури археологічного дослідження. Вміти провести аналіз культурних явищ та природно-кліматичних змін . Вміти з’ясовувати методи дослідження культурно-хронологічних етапів в археології. Вміти встановлювати причинно- наслідковий зв'язок між археологічними джерелами та методами дослідження в археології. Вміти з’ясовувати причини та умови змін культурних традицій в археології.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Немає

Дисципліна знайомить студентів з періодизаційними схемами та поняттєвим апаратом преісторії, становленням та розвитком археології як науки в Світі загалом та в Україні – зокрема; розкриває питання щодо знакових польових досліджень, що позначилися на розвитку археології як науки, а також методологічних розробках, що визначили шляхи розвитку археології та формування сучасних стандартів археологічних досліджень; висвітлює специфіку основних етапів розвитку археології в контексті загальної еволюції наукового знання, як в гуманітарних, так і в природничих галузях; надає комплексне уявлення про формування археологічних інституцій в Україні та головні галузеві напрямки досліджень на даному етапі розвитку науки.

Абашина Н.С., Козак Д.Н., Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Давні слов’яни: археологія та історія. Навчальний посібник. – К., 2012. Археологія України за роки незалежності. – К., 2022. Археологія України. Курс лекцій. К., 2005. 4. Археологія УРСР (т. 2, 3). – К., 1972-1975. Давня історія України (т. 1-3). – К., 1997-2000. Словник-довідник з археології. – К., 1996. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.: Либідь, 1999. Степанчук В.М., Матвіїшина Ж.М., Рижов С.М. Кармазиненко С. П. Давня людина: палеогеографія та археологія. Київ: Наукова думка, 2013. Chazan, Michael. World Prehistory and Archaeology: pathways through time. World Prehistory and Archaeology, 3rd ed, Routledge, 2016.

Завдання (навчальні цілі): формування цілісної системи знань про історичну реконструкцію основних етапів становлення людства на основі джерел археології. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти початкові елементи науково-дослідної роботи, вміти оцінювати головні тенденції, динаміку та основні культурно-хронологічні етапи розвитку на основі археологічних джерел. Аналізувати джерела та методи археології, набути навички роботи із науковою літературою. Мета дисципліни – сформувати у студентів загальне уявлення про преісторію, формування та поступ археології як самостійної наукової дисципліни в загальносвітовому та українському вимірах.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані під час семінарів (усні опитування); бали, отримані за виконання рефератів; бали, отримані під час модульного контролю (за виконання тестових завдань), а також бали, отримані під час складання підсумкового контролю (екзамену), а саме: за виконання запропонованих тестових завдань. Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, усне опитування, реферативна культурно-хронологічна таблиця) і підсумкове оцінювання (екзамен). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (екзамен) – максимум 40 балів).

українська