Інфопакет

Навчання мов і літератур в умовах інклюзивної освіти

ВК 1.09

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

8 Семестр

3

ПРН 36.1. Планує та організовує навчання мов і літератур в умовах інклюзивної освіти.

Дистанційне навчання

Для успішного вивчення дисципліни студенти повинні знати: підходи, методи, принципи, засоби навчання мов і літератур у середній школі, психологічні особливості учнів середньої школи, напрями державної політики в галузі освіти дітей з особливоими потребами; уміти використовувати методи, прийоми у різних організаційних формах навчання; будувати комплекси вправ, завдань для учнів для опанування різними аспектами української та іноземної мови і мовлення; готувати уроки для учнів з використанням інструментарію різних технологій; орієнтуватися в методичній літературі; раціонально впроваджувати основні концепції викладання української літератури у середній школі.

Метою дисципліни «Навчання мов і літератур в умовах інклюзивної освіти» є формування у студентів здатності та готовності викладати мови та літератури в класах, де навчаються учні з особливими освітніми потребами, створювати особливі умови для соціальної реабілітації дітей з порушенням психофізичного розвитку, впроваджувати новітні технології інклюзивного навчання, зокрема використовуючи вже наявний міжнародний досвід. Дисципліна складається з 2 змістових модулів. У Модулі 1 розглядаються сутність, завдання та принципи інклюзивної освіти; здійснюється аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду інклюзивної освіти. Модуль 2 сфокусовано на особливостях організації процесу навчання мов і літератур в інклюзивному класі. Форма підсумкового контролю – залік.

1. Атаманчук Н.М. Психологічна готовність дітей з особлиими потребами до школи в умовах інклюзивної освіти. Наука і освіта: наук.-практ. журн. Одеса, 2014. №6. С. 11–15. 2. Депплер Д., Лорман Т., Шарма У. Переосмислюючи допоміжні послуги спеціалістів в інклюзивних класах. Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання. 2009. №3. С. 9–14. 3. Колупаєва А. А. Методологічні та стратегічні виміри освіти дітей з особливими потребами у контексті освітнього реформування. Особлива дитина: навчання і виховання. 2018. №1(85). С.7. 4. Луценко І. В. Актуальні питання діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. №4. С. 7–13. 5. Нагорна О. Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навч.-метод. посіб. Рівне, 2016. 141 с. 6. Основи інклюзивної освіти: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. А. А Колупаєвої. Київ: АСК, 2012. 308 с.

Kурс поєднує такі форми навчання: лекційні та практичні заняття, самостійна та дослідницька робота, проєктні технології. Основними видами роботи, які оцінюються упродовж семестру, є: відповідь на практичному заняттяі, груповий/ індивідуальний проєкт, модульна контрольна робота, залікова робота. За виконання передбачених видів робіт студент максимально може набрати 100 балів та мінімально – 60 балів. Детально критерії оцінювання видів робіт упродовж семестру представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Загальна оцінка студента за семестр формується за 100-бальною системою і складається із балів, отриманих за роботу впродовж семестру (максимум - 100 балів, мінімум - 60 балів) Семестровий контроль спрямований на оцінювання відповідей на практичних заняттях (30 балів), модульних контрольних робіт (40 балів), проєктів (10 балів) та залікової контрольної роботи (20 балів). Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів - 60, отримують - "зараховано". Студенти, які не набрали мінімально позитивну кількість балів - 60, отримують - "не зараховано". Детально критерії оцінювання представлені в робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.

Українська