Інфопакет

Комплексна дисципліна «Історико-літературні студії». Частина 2. Вступ до літературознавства

ОК 27.2

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

1 Семестр

2

ПРН 4. Розуміти фундаментальні принципи буття людини, природи, суспільства. ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мов і літератур, що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та зарубіжної художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації: «Українська мова і література»). ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти повинні знати найзагальніші відомості з теорії літератури, засвоєні в середній школі, володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру. Уміти застосовувати на практиці наявні знання, зокрема в спробах власних перекладів та їх редагуванні. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних фахових інформативних джерел; роботи з культурологічними текстами; продукування складних усних і письмових повідомлень; взаємодії та співробітництва у навчанні в ситуаціях пошукового характеру.

Мета дисципліни – дати студентам системні знання з нормативного курсу, що сприятиме виробленню ставлення до художньої літератури як до мистецтва слова з притаманними йому феноменальними й типологічними особливостями вираження та зображення, засобами, способами, умовами функціонування тощо. «Вступ до літературознавства» – пропедевтичний курс класичної освіти філолога. Висвітлюються предмет, завдання структура курсу, його роль у системі літературознавчих дисциплін, розгалуження літературознавства та умовність їх поділу на «основні й допоміжні». Осмислюється феномен мистецтва загалом та художньої літератури як мистецтва слова зокрема, проблеми генології, поетики літературного твору, його формо-змістової єдності, найзагальніші закономірності розвитку літератури, типологізації мистецьких феноменів (літературні стилі, напрями, течії, школи, угруповання), актуальні проблеми сучасного літературного процесу та його теоретичної рецепції.

1. Моклиця М. Основи літературознавства. Тернопіль : Підручники & посібники, 2002. 192 с. 2. Ткаченко А. О., Бумбур Ю. М. Теорія літератури. Тернопіль : Навч. книга–Богдан, 2016. 408 с. URL : http://www.bohdan-digital.com/catalog/vycsha-shkola/869 3. Ткаченко А. Генерика та генологія // Актуальні проблеми слов’янської філології : Міжвуз. зб. наук. ст. : Лінгвістика і літературознавство. Вип. VІІІ. Київ, 2003. С. 319–330. 4. Ткаченко А. Літературна жанристика : спроба новітньої систематизації // Наук. вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія : Зб. наук. праць. Вип. 44. Одеса, 2020. С. 134–139. 5. Ткаченко А. Мистецтво слова : Вступ до літературознавства : підручник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2003. 448 с. 6. Ткаченко А. Українська віршознавча терміносистема : дискусійні аспекти // Українська версифікація: питання історії та теорії. Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2017. С. 33–46.

Словесні, наочні, інтерактивні й практичні методи навчання: лекція, практичне заняття, самостійна робота. Навчальні заходи протягом семестру: самостійне виконання творчих завдань (рецензії, анотації, спроби власних перекладів); відповіді й доповнення на практичних заняттях; участь у дискусіях; контрольна робота.

• Семестрове оцінювання: Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну та самостійну роботу (мін / макс.): відповідь на практичному занятті – 15 (3х5) / 25 (5х5) балів; самостійне виконання творчих завдань (рецензії, анотації, спроби власних перекладів) – 10 (2х5) / 10 (5х2) балів; доповнення на практичних заняттях – 10 (1х10) / 10 (1х10) балів; участь у дискусіях на лекціях і практичних заняттях – 10 (2х5) / 25 (5х5) балів; письмова робота проміжного контролю – 5 / 10 балів; підсумкова контрольна робота – 10 / 20 балів. Максимальна кількість балів – 100 балів; мінімальна – 60 балів. • Підсумкове оцінювання: залік. Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал із тем, із яких виникла заборгованість, написати підсумкові тести, завдання проміжного контролю. Підсумкові тести не переписуються і не перескладаються (крім випадків надання довідок про хворобу).

Українська