Інфопакет

Теорія і практика перекладу. Частина 3. Школи та напрями художнього перекладу

ВБ. 2.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

7 Семестр

2

ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання. ПРН 20. Знати проблематику сучасної полоністики як окремого напряму славістики та демонструвати цілісну систему фахових знань, що визначають соціальне значення майбутньої професії. ПРН 22.2. Мати навички інтерпретації та перекладу польськомовних і литовськомовних текстів різних стилів і жанрів. ПРН 23.2. Застосовувати знання з царини балто-слов’янського лінгвокультурного континууму в практиці перекладу. ПРН 24.2. Застосовувати усталені в перекладознавстві методи і стратегії для усного та письмового перекладу.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати ключові категорії теорії художнього мовлення. Володіти технікою художнього письма; навичками художньо-естетичного аналізу різножанрових літературних текстів; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання фахових інформативних джерел.

Метою курсу є ознайомити з історією становлення та термінологічним апаратом, теоретичними основами перекладацького аналізу текстів; навчити аналізувати польські та українські тексти для цілей подальшого перекладу; удосконалити навички інтерпретації текстів різних жанрів і стилів на макро- та мікро- рівнях; опрацювання теоретичних основ перекладу художнього тексту та формування у подальшому навичок виконання літературного адекватного перекладу фрагментів прозового, поетичного та драматургічного текстів першотвору. Курс спрямовано на ознайомлення із сучасними теоріями та підходами до перекладу художніх творів; з видами, жанрами і композиційною структурою художніх творів, принципами, методами і моделями перекладу різних текстових жанрів на всіх етапах здійснення перекладацької діяльності

Білоус О.М. Теорія і технологія перекладу. Курс лекцій. - Кіровоград, 2013. Гончаренко О. П. Доля українського художнього перекладу.— Дніпропетровськ: 2007. Зимомря М.І. Ясність слова та його переклад. – Ужгород, 1996. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. На матеріалі англомовних перекладів української прози. – Львів., 1989. Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу. — К. 1971. Швачко С. О. Об’єкти перекладознавства: монографія. Суми: СумДУ, 2019. Balcerzan E. Poetyka przekładu artystycznego, „Nurt” . 1968. Balcerzan E. Styl i poetyka twórczości dwujęzycznej Brunona Jasieńskiego. Z zagadnień teorii przekładu, Wrocław: PAN. -1968 Bukowski P., Heydel M. (red.). 2009. Współczesne teorie przekładu. Antologia, Kraków: Znak. Kraskowska E. Intertekstualność a przekład // Między tekstami. Intertekstualność jako problem poetyki historycznej, PWN, Warszawa, 1992. Popovič A. Teoria przekładu w systemie nauki o literaturze, przeł. M. Papierz, Wrocław, 1973.

Навчальні заходи протягом семестру: конспект першоджерел, практичні заняття, презентації, самостійна робота

Упродовж семестру здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контрою.Підсумковий проміжний контроль оцінює результатами роботи студента роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

Українська, польська