Інфопакет

Нова філософія ХVI - ХVIII ст.

ОК.15

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

4

10. Аналізувати місце релігієзнавства в системі гуманітарного знання та суспільну роль релігієзнавця. 12. Презентувати власний погляд у відкритих дискусіях з релігієзнавчої проблематики.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні принципи означення тяглості історико-філософського процесу; принципи та усталені підходи періодизації історії філософії, основоположення застосування парадигмального підходу до аналізу явищ історії філософії. 2. Вміти аналізувати матеріал, працювати з текстами, володіти категоріальним апаратом історико-філософського дослідження; застосовувати методологічний інструментарій історико-філософського дослідження, укладати джерельну базу дослідження; 3. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення та прогнозування стосовно політичних, економічних, культурно-мистецьких подій та явищ; використання іншомовних фахових історико-філософських інформативних джерел.

Даний курс присвячено вивченню історії європейської філософії XVI-XVIII століть, що становить відносно завершений етап, протягом якого було закладено передумови розвитку сучасної світової філософії та науки. Це період становлення й розвитку класичної європейської філософії, коли формуються характерні для нової філософії школи та напрямки, формулюються головні теоретичні поняття та принципи, закладаються підвалини нового раціонального світорозуміння та суспільної організації. Дисципліна «НОВА ФІЛОСОФІЯ XVI-XVIII ст.» відіграє важливу роль в освоєнні майбутніми спеціалістами філософського масиву інформації про цей етап історії західноєвропейської філософії. Крім того, дисципліна «НОВА ФІЛОСОФІЯ XVI-XVIII ст.» орієнтована на здобуття студентами практичних навичок: вміння опрацьовувати, розуміти та інтерпретувати філософські тексти та вчення, давати їм пояснення та оцінки.

1. Arendt H. La Crise de la culture. – Gallimard, 1989. – 384 p. 2. Arendt H. Condition de l’homme moderne. – Pocket, 1992. – P. 59-123. 3. Hume D. A Symposium, ed. by D. T. Pears. Flew A. Hume's Philosophy of Belief. A study of his first inquiry. – London, 1961. – 534 p. 4. De Duve T. Au nom de l’art. Pour une archéologie de la modernité. – Paris, Éditions de Minuit, 1989. – 152 p. 5. De Duve T. Nominalisme pictural. Marcel Duchamp, la peinture et la modernité. – Paris, Éditions de Minuit, 1984. – 296 p.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

українська