Інфопакет

Основи літературознавства (за регіональним спрямуванням)

Ннд.15.02.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

2 Семестр

2

ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію арабської мови і літератури, і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори української та арабської художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі арабських країн та України. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

Очна форма

Базові знання з фахових дисциплін «Лінгвокраїнознавство країн Арабського Сходу, Вступ до арабської філології; знання історії, культури, релігії країн регіону Близького та Середнього Сходу.

Мета дисципліни – ознайомити студентів з основами літературознавства як науки та навчальної дисципліни, висвітлити специфіку літературознавчого аналізу на матеріалі стародавніх літератур Близького та Середнього Сходу. У межах дисципліни вивчаються писемні пам’ятки та закономірності становлення літератури Стародавнього Єгипту, Шумеру, Аккаду, Вавилону, Ассирії, Стародавнього Ізраїлю, Персії, Індії. Дисципліна є частиною комплексної дисципліни «Літературознавство та зарубіжна література» та має теоретичну спрямованість.

1. Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. Антологія. К., 1999. 2. Білоус П.В. Вступ до літературознавства. Навчальний посібник. К.: Видавничий центр «Академія», 2011. 3. Голоси Староднавньої Індії // Антологія давньоіндійської літератури. К., 1987. 4. Зарубіжна література // Матеріали до вивчення літератур Сходу. Хрестоматія / Наук. упор. Л. Грицик. К., 2007. 5. На ріках Вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. Київ, 1991.

Навчання відбувається у вигляді інтерактивних лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів передбачає підготовку до таких видів діяльності: відповіді на семінарських заняттях, доповіді з аналізом наукової літератури, презентації, реферати із запропонованих для опрацювання тем.

Оцінювання здійснюється протягом семестру із розрахунку: відповіді на семінарських заняттях, участь у дискусіях, доповіді з аналізом наукової літератури, презентації, реферати – 36/60 балів; модульні контрольні роботи – 12/20 балів, підсумкова контрольна роботи – 20 балів (разом 100 балів). Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Студенти, які набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують оцінку «зараховано». Студенти, які не набрали мінімально позитивну кількість балів – 60, отримують «не зараховано». Студентам, які за семестр набрали сумарно менше ніж 60 балів, для складання заліку необхідно скласти матеріал за темами, за якими виникла заборгованість, у вигляді написання контрольної роботи. Шкала відповідності підсумкових балів: 60-100 – зараховано; 0-59 – не зараховано.

українська, арабська