Інфопакет

Плазмоніка

ВК15

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2022/2023

8 Семестр

4

Результатом вивчення курсу “Плазмоніка” є оволодіння студентами фундаментальними знаннями про оптичні процеси, що відбуваються при взаємодії світла з макро- та нанорозмірними інтерфейсами метал-діелектрик та напівпровідник-діелектрик, а також знаннями про можливості використання таких процесів у фотоніці та оптоелектроніці.

Очна форма

Студент повинен знати: методи класичної електродинаміки, оптики, квантової механіки, експериментальні та теоретичні методи спектроскопії кристалів. Студент повинен вміти: користуватися методами класичної електродинаміки, оптики, квантової механіки, експериментальні та теоретичні методи спектроскопії кристалів.

Поверхневі поляритони в ізотропних середовищах. Плазмові поверхневі поляритони в металах.Поверхневі фононні поляритони в діелектриках. Поверхневі поляритони в тонких плівках. Експериментальні методи дослідження поверхневих поляритонів у випадку плоских границь розділу. Поглинання та розсіяння світла нанокомпозитами, що містять сферичні наночастинки, малі порівняно з довжиною хвилі світла. Теорія Мі. Теорія Максвела-Гарнета ефективного середовища для двокомпонентної гетеросистеми (нанокомпозита). Поверхневі моди (елементарні збудження) в сферичних частинках. Поверхневі плазмони в металевих наночастинках. Поверхневі фонони в мікро- та наночастинках полярних діелектриків та напівпровідників. Підсилення локального електричного поля біля поверхні металевих наночастинок при збудженні поверхневих плазмонів. Ефекти підсилення фотолюмінесценції металевих наночастинок. Поверхневі моди несферичних частинок. Оптичні властивості впорядкованих масивів металевих наноциліндрів та нанодротів.

1. О. А. Єщенко, «Плазмоніка» // К., Фенікс, 2013, 176 ст. 2. Н.Л. Дмитрук, В.Г. Литовченко, В.Л. Стрижевский, «Поверхностные поляритоны в полупроводниках и диэлектриках» // К., Наукова думка, 1989, 376 ст. 3. Є.Ф. Венгер, А.В. Гончаренко, М.Л. Дмитрук, „Оптика малих частинок і дисперсних середовищ”// К., Наукова думка, 1999, 348 ст. 4. U. Kreibig, M. Vollmer, “Optical Properties of Metal Clusters” // Berlin,Springer, 1995. 6. І.М. Дмитрук, О.А. Єщенко, „Спектроскопія кристалів” // К., ВПЦ «Київський університет», 2006, 147 ст.

Лекції, лабораторні роботи

Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою та включає поточний, модульний та семестровий контроль знань. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Форми поточного контролю: оцінювання контрольних робіт, звітів з лабораторних робіт, реферату, усних відповідей під час лекції, письмових та усних самостійних завдань. Студент може отримати максимально 20 балів за оцінювання реферату, усних відповідей під час лекції, письмових та усних самостійних завдань та 20 балів за звіти про виконані лабораторні роботи. Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи, за які студент може отримати максимально 20 балів (по 10 балів за кожну роботу). Підсумковий семестровий контроль проводиться у формі іспиту, під час якого студент може отримати максимально 40 балів. Умовою допуску студента до іспиту є виконання двох умов: отримання мінімум 24 балів протягом семестру за теоретичну частину курсу та мінімум 12 балів за лабораторні роботи.

Українська