Інфопакет

Методика праці з латиномовними джерелами

ВК 3.2

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

4

РН 1.1 Предмет і завдання курсу, визначення, обґрунтування та засади європейської медієвістики, основні етапи розвитку, основні поняття, об’єкт дослідження, визначення характеру взаємодії античної, пізньосередньовічної і ранньомодерної латинськомовних традицій та вироблення сучасної концепції розвитку ранньомодерної латини. РН 1.2 Основні напрямки сучасних медієвістичних досліджень, про видання та переклад історичних текстів, упорядкування антологій, які містять переклади вибраних творів або їх фрагментів. РН 1.3 Про формування і діяльність основних світових центрів з дослідження латинськомовної історичної медієвістики. РН 1.4 Про латинську мову Нового часу як універсальну мову писемності і культури, про відсутність мовної спільноти, безперервності сприйняття і уявлення, в якій органічно розвивається мова, про віртуальну цілісність «Res Publica Litteraria Europea», про хронологічні і територіальні межі, про періодизацію.

Очна форма

1) успішне опанування навчальних дисципліни «Латинська мова», «Джерелознавство Давньої Греції та Риму»; 2) знання про теорію походження латинської мови, періодизацію розвитку латини, виникнення латинської писемності й алфавіту, поділ латинської мови на діалекти, літературознавчу термінологію, граматику латинської мови; 3) володіння навичками морфемного, морфологічного і синтаксичного аналізу одиниць латинської мови та лексико-етимологічного і історико-культурного аналізу і коментування латинських текстів.

У межах дисципліни розглядаються історія розвитку середньовічної латини та механізми її популяризації, охарактеризовуються нові підходи до дослідження середньовічних латинськомовних текстів. У межах курсу передбачається читання латинськомовних текстів в оригіналі та їх розбір із застосуванням лінгвістичного, літературного, історико-культурологічного аналізів.

1. Курціус, Е. Р. Європейська література і латинське середньовіччя, пер. з нім. А. Онишко (Львів: Літопис, 2007), 752. 2. Латинська мова в Україні XV – початку XVIII століття: монографія, В. М. Миронова, С. П. Гриценко, Н. В. Корольова, О. М. Косіцька, О. М. Кощій, Р. А. Щербина (Київ: ВПЦ "Київський університет", 2014), 591. 3. Литвинов, В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії ХV- початку ХVІІ століття (Київ, Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000), 472. 4. Некрашевич-Короткая, Ж. В. «Латиноязычный героический эпос Беларуси в контексте европейской эпической традиции (XVI – первая половина XVII в.).» Известия Национальной академии наук Беларуси, Серия гуманитарных наук (Минск: Беларуская навука, 2009. – № 3. – С. 95–104.

Лекції і практичні заняття; аудіо та відеоматеріали, презентації (Microsoft Power Point); самостійна робота.

Підсумкова кількість балів з дисципліни визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкового оцінювання (іспиту). Допуск до іспиту передбачає успішне виконання студентом завдань і роботу впродовж усього семестру. Отже, підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми кількості балів за семестрову роботу (максимум 60 балів) та підсумкового оцінювання – іспиту (максимум 40 балів). Критерії оцінювання на іспиті: 35-40 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання; 30-34 балів – студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях; 24-29 бали – загалом володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу; 1-23 бал – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає.

Українська