Інфопакет

Історія римського світу доби пізньої античності

ВК 3.1

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

3

1.1. Знати основні факти та персоналії з історії римо-візантійської імперії IV – VI ст. 1.2. Знати основні факти та персоналії з історії «варварських королівств» V – VI ст. 1.3. Знати особливості культури та суспільства Пізньої Античності 2.1 Вміти характеризувати специфіку розвитку пізньоантичного суспільства в різних сферах 2.2 Вміти визначати основні події та процеси з історії Пізньої Античності

Очна форма

1. Знати найважливіші факти, події та процеси історії людства доби Античності. 2. Вміти визначати характерні риси, які властиві для суспільного ладу, державного устрою й економічно-господарського комплексу Античної цивілізації. 3. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Виклад концепції Пізньої Античності в сучасній історіографії, представлення її апологетів та прихильників. Розкриття стану джерельної бази з історії Пізньої Античності, аналіз основних груп джерел з історії цієї епохи. Визначення хронологічних меж історії Пізньої Античності та її типологічних особливостей. Аналіз сутності та специфіки політичного, економічного, соціального, релігійного та культурного розвитку римо-візантійської імперії доби Пізньої Античності. Висвітлення історії «варварських королівств» в контексті їх належності до пізньоантичної цивілізаційної спільноти. Розкриття ментальних та культурних особливостей людей того часу. Ознайомлення з біографіями найвидатніших особистостей доби.

1. Балух В.О. Візантиністика. – Чернівці: Книги – XXI, 2006. – 606 с. 2. Вилкен Р. У пошуках обличчя Божого: Введення в богослов’я ранньої Церкви / Пер. Т. Тимо. – Львів: Вид-во УКУ, 2015. 3. Жданович О.П. Аріанство в епоху Константина Великого. – К.: Інститут історії НАН України, 2009. – 222 с. 4. Історія Візантії. Вступ до візантиністики / Під ред. С.Б. Сорочана та Л.В. Войтовича. – Львів: Апріорі, 2011. – С. 22-162. 5. Лаба В. Патрологія. Життя, письма і вчення Отців Церкви. – Львів: Свічадо, 1996. – 551 с. 6. Острогорський Г. Історія Візантії. – Від. 3-е, доп. / Перекл. с нім. А. Онишко. – Львів: Літопис, 2002. – 588 с. 7. Пуховець Д.С. Внутрішньополітична діяльність Константина Великого (306-337) // Дис. канд. іст. наук: Спец. 07.00.02. – К., 2010. – 207 с. 8. Степовик Д. Візантологія. Лекційний курс для вищих духовних закладів України. – Івано-Франківськ: Накладом Івано-Франківської Теологічної Академії, 2002. – 254 с.

Лекції, семінари, самостійна робота.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (контрольні роботи, виконання індивідуального завдання, усне опитування) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів) Семестрове оцінювання: 1. Контрольна робота з тем ЗМ1: РН 1.1. — 10 балів/ 6 балів* / з тем ЗМ2: РН 1.2., 1.3.— 10 балів/ 6 балів. 2. Самостійна робота ЗМ1 (реферат): РН 1.1. – 10 балів/ 6 балів / ЗМ1 (реферат): РН 1.2., 1.3. – 10 балів/ 6 балів. 3. Оцінювання роботи під час семінарських занять (ЗМ 1): РН 1.1. — 10 балів/ 6 балів / (ЗМ 2): РН 1.2., 1.3. – 10 балів/ 6 балів. * максимальний бал/ пороговий бал. Підсумкове оцінювання: іспит. Оцінюються такі результати навчання студента: вміння характеризувати специфіку розвитку пізньоантичного суспільства в різних сферах, вміння визначати основні події та процеси з історії Пізньої Античності.

Українська