Інфопакет

Постфольклор

ОК 07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

3

ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, зокрема фольклористики. ПРН 9. Характеризувати теоретичні та практичні аспекти в галузі філології (фольклористики). ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи фольклорного матеріалу.

Очна форма

До початку вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати такі поняття, як види, жанри, жанрові різновиди фольклору, дефініція фольклорного жанру, принципи виділення фольклорних жанрів, жанрові системи класичного (традиційного) і сучасного фольклору. Уміти працювати з різними науковими джерелами, узагальнювати теоретичні знання. Володіти елементарними навичками наукового дослідження; пошуку та обробки інформації навчального та наукового спрямування.

Мета дисципліни – ознайомити студентів з достатньо новим і маловивченим явищем постфольклору у системі сучасної культури; з‘ясувати місце традиційного фольклору в сучасній культурі; класифікувати жанри сучасного міського фольклору; ознайомити з різновидами субкультурних спільнот. Анотація. Дисципліна передбачає вивчення сукупності сучасних фольклорних жанрів, що побутують у місті та в окремих субкультурах і передаються не тільки за допомогою усної трансмісії, але й усього розмаїття сучасних засобів комунікації, зокрема їхні диференційні, інтегральні, загальні та окремі ознаки. Розширити знання студентів про систему постфольклорних жанрів, мовні особливості постфольклору, поглибити інтерес до сучасного міського фольклору, зокрема до його збирання та дослідження.

Денисюк Ж. Постфольклор у парадигмі постмодерну: до постановки проблеми // Денисюк.pdf. Красіков М. Магія Свята у традиційній народній культурі закарпатців (за матеріалами польових досліджень на Рахівщині 2017 р.) // Етніка Карпат : наук. щоріч. Ужгород, 2018. Вип. 3. С. 79—93. Лисюк Н. Постфольклор в Україні. Київ, 2012. 348 с. Маєрчик М. Архаїчні парадигми у поведінкових нормах гіпі. Львів, 2005. С.140-148. Чебанюк О.Ю. Постфольклор на пострадянському просторі // Курбасовські читання. К., 2009. №4.

Навчальна дисципліна складається з двох змістових частин. Форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, участь в обговоренні, бліц-опитування, контрольна робота, презентація наукової доповіді, виконання індивідуальної роботи, іспит).

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність) – 60% від загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в обговоренні, поточна контрольна робота: 25/45б. Підготовка та захист презентації: 11/15б. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні відповіді, доповнення, участь в обговоренні, поточні контрольні роботи, захист презентації) і за самостійну роботу (підготовка презентації). Підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 36, максимум 60 балів) та іспиту у письмовій формі (мінімум 24, максимум 40 балів).

Українська