Інфопакет

К. Д.«КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ У.Т.» Ч.1. «МОДЕЛЮВАННЯ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ»

ДВС.3.05

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

4

ПРН 3. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 22.1. На фаховому рівні надавати консультації з дотримання норм літературної мови та культури мовлення.

Очна форма

До початку вивчення курсу студенти мають успішно опанувати матеріал курсів: «Вступ до мовознавства», «Сучасна українська літературна мова (фонетика, лексикологія, словотвір, парадигмологія)». Знати теоретичні основи загального мовознавства, структуру мови та відношення між мовними рівнями, одиниць фонетичного, лексичного, морфологічного, синтаксичного рівнів української мови, базові поняття синтаксису. Уміти виконувати інтелектуальний аналіз даних, проводити відбір текстів різних стилів і жанрів та здійснювати їхню підготовку для розв’язування подальших прикладних задач. Володіти навичками наукового дослідження та роботи з інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання фахових джерел; практикою слововживання; принципами збору, накопичення, обробки та пошуку мовного матеріалу; методикою аналізу мовних одиниць різних рівнів із застосуванням інформаційних технологій; головними навичками роботи з комп’ютерною технікою.

Навчальна дисципліна «Моделювання синтаксичних одиниць» є частиною комплексної дисципліни «Комп’ютерні технології лінгвістичного аналізу українського тексту» . У межах дисципліни передбачається розгляд головних напрямів та перспектив розвитку лінгвістичних технологій моделювання одиниць комунікативного рівня мови, сучасні технології моделювання тексту, створення баз даних, формалізування ознак реченнєвих синтагм для розпізнавання їх у тексті; вивчення загальних принципів побудови комунікативних моделей мови, способи та можливості моделювання на різних синтаксичних рівнях, способи графічного зображення різнотипних лінгвістичних моделей, співвіднесення формального аспекту граматичних моделей і смислових відношень та залежностей між їх складниками.

1. Баклан І.В. Лінгвістичне моделювання: основи, методи, деякі прикладні аспекти. Системные технологи. Региональный межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3(74). 2011. С. 10-19. 2. Дарчук Н.П. Комп’ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту). Підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2008. 351 с. 5. Іваницька Н. «Модель» у металінгвістичній системі теоретичних постулатів. Граматичні студії. 2016. Випуск 2. С.7-12. 6. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. Вінниця: Поділля-2000. 2003. 463 с. 7. Масицька Т.Є. Типологія семантико-синтаксичних реченнєвих залежностей. Луцьк: Твердиня. 2016. 414 с. 8. Партико З.В. Прикладна і комп’ютерна лінгвістика: Вступ до спеціальності. Львів: Афіша, 2008. 224 с. 9. Петрасова С.В. Сучасні інформаційні технології в лінгвістиці: навч. посіб. С. В. Петрасова, Н. Ф. Хайрова. Харків, 2020. 124 с. 10. Плющ М.Я., Грипас О.Ю. Системна організація граматичної будови української мови. К.: Слово, 2015 р.262 с.

Опрацювання дисципліни здійснюється методом читання лекцій, проведення практичних занять та шляхом самостійного опрацювання матеріалу. Одна з основних форм перевірки засвоєння м-лу - доповідь-презентація щодо аналізу наукової літератури, сучасних програм, систем моделювання тексту (підготовка доповіді та виступу (за бажанням студента – презентації) за результатами дослідження наукової літератури та обраної системи чи програми моделювання тексту (програма підготовки та доповіді визначається викладачем індивідуально для кожного студента): студент аналізує кілька наукових джерел, виокремлює з них основні положення, структурно об’єднує отриману інформацію; тестує та аналізує результати роботи системи чи програми моделювання тексту, робить ґрунтовні узагальнювальні висновки та презентує результати дослідження в чіткій, логічній, аргументованій формі; у повному обсязі відповідає на питання до презентації, вільно орієнтується у представленому матеріалі.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: домашні завдання, усні відповіді на практичних заняттях, написання тестів, виголошення доповіді) та за самостійну роботу (виконання практичних завдань, підготовка презентації доповіді, опрацювання наукової літератури). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: -у максимальному вимірі 100 балів, у мінімальному вимірі - 60 балів. У разі відсутності на практичному занятті студент має відпрацювати завдання у повному обсязі у письмовій та усній формі. Після лекцій із відповідних тем проводяться п/з, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт та форми контрою, описаних у п. 7.1 РПД.

Українська