Інфопакет

КД. Прикладна фонетика. Частина 1. Експериментальна фонетика. Фонетична експертиза усного мовлення

ДВС.3.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

3

ПРН 3. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 22.1. На фаховому рівні надавати консультації з дотримання норм літературної мови та культури мовлення. ПРН 22.2. Знати теоретичні засади літературного редагування і коректури. ПРН 22.3. Володіти базовими професійними знаннями і уміннями, необхідним для виконання коректури та літературного редагування творів різних жанрів.

1. Успішне опанування курсів: Вступ до мовознавства; Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія; 2. Знання теоретичних основ загального мовознавства, фонетики та фонології сучасної української мови; загальної структури сучасної української мови, одиниць фонетичного, лексичного, морфологічного, синтаксичного рівнів української мови; базової інформації про анатомію і фізіологію людини, про фізичну природу звука; класифікаційних характеристик голосних і приголосних звуків; 3. Володіння методикою фонетичного та фонологічного аналізу; головними навичками роботи з комп’ютерною технікою; елементарними навичками пошуку інформації в рекомендованих до опрацювання наукових джерелах, аналізу та порівняння мовних явищ; 4. Уміння використовувати фонетичну та фонематичну транскрипцію, проводити запис та відбір усного мовлення для аналізу й подальших експериментів.

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із експериментально-фонетичним методом дослідження мовлення; вироблення умінь і навичок аналізувати експериментальний матеріал, організовувати й проводити палатографування та фонетико-акустичний аналіз звукозаписів; визначення типових та індивідуальних ознак мовлення кожного мовця; формування знань про основи експертиз мовленнєвої діяльності людини, засвоєння навичок експертного дослідження мовлення та ідентифікації особи за вимовою. У межах дисципліни студенти ознайомлюються з артикуляційними та акустичними прийомами експериментально-фонетичного методу в мовознавчих дослідженнях. Студенти опановують прийом прямого палатографування, самостійно готують і проводять всі етапи експериментального дослідження. Вивчають основи мовленнєвої акустики та акустико-лінгвістичного аналізу усного мовлення, вчаться виконувати основні ідентифікаційні та діагностичні задачі фонетичної експертизи.

1. Бас-Кононенко О.В. Фонетика мовлення: палатограми українських складів (Альбом). - ІФ КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2013. 2. Бас-Кононенко О.В., Борейчук О.А. З історії вивчення африкат // Українське мовознавство. – К., 2012, № 42/1. – С. 14-18. 3. Мойсієнко А.К., Бас-Кононенко О.В., Бондаренко В.В. та ін. Сучасна українська мова: Лексикологія. Фонетика: Підручник / За ред. А.К. Мойсієнка – К., 2013. 5. Плющ Н., Бас-Кононенко О., Дудник З., Зубань О. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. – К., 2002. 6. Johnson Keith. Acoustic and Auditory Phonetics. 3rd Edition. Wiley-Blackwell, 2011. 129 p. 7. Ladefoged P. A course in phonetics. Rosenberg: Thomson Wadsworth. 2006. 339 p. 8. J. Lindh. Forensic Comparison of Voices, Speech and Speakers. Ph.D. dissertation at University of Gothenburg, Sweden, 2017. 104 p. 9. Praat: http://www.fon.hum.uva.nl/praat/

Навчальні заходи впродовж семестру: 1. Лекції; 2. Практичні заняття; 3. Виконання та захист лабораторних робіт; 4. Аналіз наукових джерел та підготовка доповіді в процесі самостійної роботи; 5. Індивідуальний дослідницький проєкт (експериментально-фонетичне дослідження); 6. Тестові завдання; 7. Модульна контрольна робота з відкритими відповідями. Усі навчальні заходи проводяться в контексті системного студентоцентрованого підходу до формування необхідних професійних компетентностей студентів. Навчання здійснюється відповідно до загальнометодичних та загальнодидактичних принципів. Застосування методів навчання визначається специфікою кожного виду занять, перевага надається інтерактивним методам.

Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом упродовж семестру. Семестрова оцінка (макс. 100 балів) складається із суми балів за такі види робіт: - відповіді на практичних заняттях (макс. 14 балів); - лабораторні роботи (макс. 35 балів); - доповідь-аналіз наукової літератури (макс. 8 балів); - індивідуальні дослідницькі проєкти (макс. 30 балів); - тести (макс. 8 балів); - модульна контрольна робота (макс. 5 балів). Проміжний контроль виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру. Якщо студент набрав менше 60 балів, то він відпрацьовує пропущені теми в письмовій та усній формах.

Українська