Інфопакет

Антропологія міської культури

ДВС.1.07.

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2018/2019

1 Семестр

3

ПРН 16.1. Вправно застосовувати методику інтертекстуальності та сучасних реконструктивних прийомів як у галузі культурної антропології, так і в міждисциплінарному аспекті. ПРН 17.1. Знання антропологічних та когнітивних аспектів вивчення сучасної культури міста, субкультур, етнокультурних витоків і структурних моделей в Інтернетній словесній та мультимедійній культурі. ПРН 18.1. Рецензувати, коментувати, анотувати, редагувати та створювати оригінальні тексти (наукові, науково-популярні, публіцистичні, художні) з проблем культури. ПРН 18.2. Здійснювати експедиційну діяльність з метою виявлення, фіксування елементів НКС та підготовки їх внесення до національного реєстру та світової спадщини ЮНЕСКО.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти мають знати семантику ритуальних практик, функціональне навантаження текстів сучасного фольклору, специфіку взаємодії фольклору та масової культури. Уміти аналізувати міфологічну основу ритуалів, виокремлювати схожі мотиви і сюжети в синхронії та діахронії, визначати період нашарування вербальних чи акціональних елементів на культурологічну традицію. Володіти елементарними навичками наукового дослідження, порівняльним методом, критично мислити та визначати базис культурологічних уявлень, уніфіковані частини традиції.

Мета дисципліни полягає в необхідності формування у студентів знань про проблеми взаємозв’язку традиційного та сучасного фольклору, їх особливих властивостей взаємовпливу, функціонального навантаження, способів та умов функціонування в умовах міста. Анотація. Дисципліна «Антропологія міської культури» належить до переліку обов’язкових дисциплін та викладається у І чи ІІ семестрі магістратури – відповідно до навчального плану за конкретною філологічною освітньою програмою. Навчальна дисципліна «Антропологія міської культури» вивчає концептуальні межі понять «Міська культура», «Культура міста», «Субкультури міста», їхнє суспільне значення, проблеми взаємозалежності та взаємовпливу. Опрацювання теоретичного змісту курсу спрямоване на вивчення проблеми взаємодії міської культури з традиційним фольклором, її генетичний зв’язок з народною культурою, дослідження умов функціонування фольклорного тексту в нових соціокомунікативних реаліях, жанрово-стилістичних особливостей нових фольклорних текстів та творів міської культури.

1. Богданов, К. А. Повседневность и мифология : Исследования по семиотике фольклорной действительности. — СПб. : Искусство-СПБ, 2001. — 438 с. 2. Каргин А.С. Фольклор в современном социокультурном пространстве: от повседневной практики до элитарного дискурса // Первый Всероссийский конгресс фольклористов. Сб. док. М., 2006. Т. ІІІ. С. – 6-22. 3. Пропп, В.Я. Поэтика фольклора / В.Я. Пропп ; ред. Г.Н. Шелогурова ; А.Н. Мартынова ; сост. А.Н. Мартынова . – М. : Лабиринт, 1998 . – 351 с. 4. Просандеєва Л. Масова культура в контексті соціальної культури // Вісник Книжкової палати.- 2003.- № 4.- С.38-41.

У курсі передбачено 3 змістових частини. Перша частина курсу присвячена міській культурі як культурі епохи глобалізації. Друга частина курсу сфокусована на взаємозв’язках міської та традиційної культури. Третя частина вивчає взаємодію культур у сучасному соціокультурному просторі. Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарів, з використання інтерактивних методів навчання. Усі результати навчання оцінюються на лекційних та семінарських заняттях упродовж семестру. Творче завдання студенти здають на пізніше останнього лекційного тижня. Завершується дисципліна заліком.

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська мова