Інфопакет

Методика викладання філософських дисциплін

ДВВ.07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

8 Семестр

3

ПРН 2. Розуміти розмаїття та специфіку філософських дисциплін, знати філософську термінологію. ПРН 5. Спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації. ПРН 10. Мати навички реферування, систематизованого огляду та порівняльного аналізу філософської та загальнонаукової літератури. ПРН 18. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати загальні та спеціалізовані дані про теоретичну і практичну філософію. Вміти здійснювати аналітичну роботу; збирати та інтерпретувати наукову інформацію, обробляючи основну та додаткову літературу з практичної та теоретичної філософії, ставити загальні цілі і основні завдання філософських досліджень; оперувати основними складовими теоретичної і практичної філософії у повсякденному житті і загальній соціальній практиці. Володіти спеціалізованими навичками розв’язувати складні задачі та практичні проблеми у процесі навчання; опрацьовувати вітчизняну та іншомовну літературу з теоретичної та практичної філософії.

При вивченні цієї дисципліни розглядаються теоретико-методологічні та ціннісносвітоглядні основи викладання філософських дисциплін у сучасному університеті. Здійснено порівняння основних параметрів викладання філософії у вищій школі протягом останніх двох століть у європейській, світовій та вітчизняній практиці. Виявлено специфіку та основні методичні засоби забезпечення успішного викладання філософії на різних освітніх рівнях, для різних категорій студентів та під час проведення навчальних занять різного типу.

1. Адорно Т. Теорія напівосвіти / пер. з нім. М.Култаєвої // Філософія освіти. 2017. № 1 (20). С. 128-152. 2. Ґадамер Г.-Ґ. Освіта. Здатність до судження / пер. з нім. О. Мокровольського // Гадамер Г.-Ґ. Істина і метод: Том 1. Основи філос. герменевтики Київ:. Юніверс, 2000.С. 18-27, С. 37-41. 3. Геґель Ґ.В.Ф. Вступ. Самоусвідомлення // Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духу / пер. з нім. П. Таращука. Київ: Основи, 2004. С. 67-78, 129-166. 4. Дьюї Дж. Демократія і освіта / пер. з англ. І. Босак, М. Олійник, Г. Пехник. Львів : Літопис, 2003. 294 с. 5. Ідея Університету: Антологія / Упоряд.: М. Зубрицька, Н. Бабалик, 3. Рибчинська; відп. ред. М. Зубрицька. Львів: Літопис, 2002. 304 с. 6. Кант І. Критика сили судження / пер. з нім. В. Терлецького. Київ: Темпора, 2022. 7. Конверський А. Є., Бичко, І. В. Огородник І.В. Філософська думка у Київському університеті : історія і сучасність. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 336 с.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі іспиту: Іспит у письмовій формі - 24/40 балів. Оцінювання на іспиті відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 питань, кожне з яких оцінюється за шкалою 20 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 20 балів. Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та іспит (мінімум 24, максимум 40 балів).

Українська