Інфопакет

Загальна теорія перекладу

ННД 01.02

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

2

ПРН3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості наукового дослідження в галузі перекладу. ПРН7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрямки і школи в перекладознавстві. ПРН9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти перекладу. ПРН11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих дани

Очна форма

Теорія перекладу вивчається після засвоєння студентами курсів “Вступ до перекладознавства”, “Порівняльна граматика”, “Порівняльна лексикологія” (з рідної та іноземної мови) та “Термінологія”, «Науково- технічний переклад», «Юридичний переклад» «Комп’ютерна лексикографія та переклад» і спирається на отримані ними в цих курсах знання, а також на знання та навички, отримані студентами на практичних заняттях з іноземної мови та курсів української мови, стилістики української мови та практичних занять з практики перекладу (загального та спеціалізованого).

Мета дисципліни – всебічне вивчення закономірностей перекладу з іспанської мови українською різножанрових текстів, розуміння ключових категорій сучасного перекладознавства, опанування основними методологічними засадами аналізу тексту оригіналу та застосування перекладацьких трансформацій та прийомів перекладу з огляду на комунікативну ситуацію, лексико-стилістичні параметри тексту, його прагматичну домінанту, визначення лінгвальних та екстралінгвальних чинників, релевантних для перекладу.

Зорівчак Р. Український художній переклад як націотворчий чинник // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка: збірник наукових праць (Серія іноземні мови). – Львів, 2005. – Вип. 12. – С. 8-23. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) // Львів: Вид-во при ЛНУ, 1989. – 216 с. Зорівчак Р. П. Український художній переклад і буття нації. Спроба історико-літературного осмислення / Р. П. Зорівчак // Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939). – Львів: ВЦ ЛНУ імені І. Франка, 2003. – С. 5-16. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу / Віктор Вікторович Коптілов // Київ, 1982 . – 164 с. Чередниченко О. І. Переклад – культура – ідентичність. – К. Видавець Заславський О. Ю., 2017. – 224 с.

Лекції, семінарські заняття, презентації, реферати, самостійна робота.

Завершується дисципліна заліком. Підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом у процесі виконання вказаних видів і форм навчання та отримані на іспиті. Максимальний розподіл здійснюється таким чином: 60 балів – упродовж семестру і 40 балів (20 %) – іспит. Якщо студент на іспиті набрав менше, ніж 24 бали, то вони не додаються до семестрової оцінки незалежно від кількості балів, отриманих під час семестру, а в екзаменаційній відомості у графі «підсумкова оцінка з дисципліни» вказується лише кількість балів, отриманих під час семестру. Схема формування оцінки: Форми оцінювання студентів:  відповіді на семінарських заняттях – 5 балів,  виконання тестових завдань - 2 / 3 бали,  підготовка рефератів / презентацій – 4/ 5 балів,  проміжний контроль – тематична контрольна робота – 10 / 15 балів.

італійська, українська