Інфопакет

Теоретична філософія: традиції і сучасність

ДВС.1.04

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

7 Семестр

5

ПРН 2. Розуміти розмаїття та специфіку філософських дисциплін, знати філософську термінологію. ПРН 5. Спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації. ПРН 7. Розуміти сучасну наукову картину світу, її основні проблеми та суперечності; ПРН 10. Мати навички реферування, систематизованого огляду та порівняльного аналізу філософської та загальнонаукової літератури. ПРН 17. Мати навички участі в наукових та прикладних дослідженнях у галузі філософії.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні основи теоретичної і практичної філософії, які дають розуміння сутності філософії, її функцій та ролі в історії культури; мають знати специфіку філософських проблем, особливості взаємин філософії з наукою, релігією, мистецтвом як формами духовного життя людства, особливості та проблематики сучасних філософських концепцій та варіантів розв’язання філософських проблем. 2. Уміти збирати та інтерпретувати наукову інформацію, аналізувати літературу з теоретичної та практичної філософії, ставити завдання філософських досліджень і застосовувати теоретичні підходи й основні методи, полемізувати щодо ключових філософських проблем. 3. Володіти елементарними навичками розв’язування завдань і практичних проблем у навчанні; опрацьовувати масиви літератури з теоретичної і практичної філософії; аналітично обґрунтовувати цілі та напрямки досліджень із філософії; здійснювати різні види дослідницької роботи.

Дисципліна «Теоретична філософія: традіції і сучасність» належить до переліку обов’язкових дисциплін та викладається у VII семестрі. Курс складається з двох основних частин. Частина перша присвячена аналізу історичних трансформацій теоретичної філософії. Частина друга присвячена аналізу фундаментальних завдань соціальної етики.

1. Арістотель. Метафізика. – К., 2022. 2. Блюменберг Г. Антропологічний підхід до сучасного значення риторики / Пер. з нім. С. Кошарного // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. 3. Богачов А. Блага цивілізації // Філософська думка. – № 1. – К., 2014. – С. 43–50. 4. Богачов А. Відкритий політичний світ – прихований демократичний етос // Філософська думка. – № 1. – К., 2009. – С. 80–95. 5. Богачов А. Герменевтична істина й давньогрецький логос // Філософія освіти. – № 1. – К., 2013. –С. 119–127. 6. Богачов А. Герменевтичний підхід у філософії // Філософська думка. – № 5. – К., 2013. – С. 41–50. 7. Богачов А. До питання про діалектичне обґрунтування онтології // Sententiae. – № 2. – Вінниця, 2017. – С. 30–49. 8. Богачов А. Досвід і сенс. – К., 2011. – С. 267–270, 296–312.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська