Методологія сучасних історико-філософських та логічних досліджень

Освітня програма: ОПП Філософія 2020. Денна форма навчання.

Структурний підрозділ: Філософський факультет

Назва дисципліни
Методологія сучасних історико-філософських та логічних досліджень
Код дисципліни
ДВС.4.01
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
5 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
ПРН 3. Знати основні етапи, напрямки в історії світової та вітчизняної філософії. ПРН 5. Спілкуватися з професійних питань державною та іноземною мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації. ПРН 9. Мати навички написання філософських текстів. ПРН 12. Вміти викладати власні міркування послідовно, логічно, систематично та аргументовано. ПРН 14.Уникати симуляцій, плагіату та інших виявів академічної недоброчесності у сфері професійної діяльності або навчання. ПРН 18. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1.До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні положення трьох історичних етапів розвитку логіки: традиційного, сучасного класичного і сучасного некласичного. Друга частина курсу передбачає попередньо атестовану обізнаність щодо основних періодів розвитку філософських пізнань, іменного покажчика їх представників, напрямків та шкіл в історії філософії. 2.Вміти застосовувати основні техніки логічного аналізу до конкретних фрагментів природної мови. Друга частина курсу спирається на попередньо засвоєні навички роботи з історико-філософськими джерелами, початковими знаннями про історіографію історії філософії. 3.Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; використання методів логічного аналізу. У другій частині передбачена стійка спроможність до застосування спеціальних прийомів аналізу об’єктів історико- філософського дослідження - ці прийоми напрацьовані на прикладах кращих сучасних зразків дослідників у галузі історії філософії.
Зміст навчальної дисципліни
Перша частина курсу «Методологія сучасних історико-філософських та логічних досліджень» знайомить студентів зі зразками сучасного логічного аналізу природної мови. Розглядається специфіка такого аналізу як спільного підприємства логіків, лінгвістів та філософів. Визначається мета, завдання, основні стратегічні напрями логічного аналізу природної мови (Бертран Рассел, Річард Монтегю, Доналд Девідсон, Пітер Стросон). Головна увага зосереджується на порівняльному аналізі логічних і граматичних сполучників, що супроводжує розгляд низки логічних процедур розв’язуваності. Друга частина курсу «Методологія сучасних історико- філософських та логічних досліджень» присвячена встановленню логіки еволюції історико- філософських підходів у систематизації філософської спадщини у ХІХ-ХХІ століттях. Провідна увага зосереджена на процесах переосмислення пануючої історико-філософської парадигми XIX століття - історії філософії Г.В.Ф. Гегеля. До предметного аналізу залучені праці Д. Г’юма, А.С. Данто, К.Поппера, Ж.-Л. Марйона.
Рекомендована та необхідна література
1. Алексюк І.А. Логічний аналіз природної мови: Навчальний посібник. - К., 2010 (ел.вид.). - 283 с. 2. Алексюк І. А. Логіка: Вступний курс. - К.: ВПЦ «Київський університет, 2017.-366 с. 3. Lepore Е., Cummings S. Meaning and Argument. An Introduction to Logic through Language (2d ed.). - Blackwell, 2009. 4. Sainsbury M. Logical Forms. An Introduction to Philosophical Logic (2d ed.). - Blackwell Publishers, 2001.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекції, семінари, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
Підсумкове оцінювання у формі заліку: Залік у письмовій формі (максимальна кількість балів - 20; мінімальна кількість - 12). Підсумкова залікова контрольна робота виконується у письмовій формі (вирішення практичного завдання чи виконання тесту) під час останньої/передостанньої лекції чи семінару. Студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 40 балів. Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за залік не може бути меншою 12 балів. У випадку, коли студент на заліку набрав менше 12 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). Рекомендований мінімум допуску до заліку - 48 балів. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 48, максимум 80 балів) та залікової роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).
Мова викладання
Українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра історії філософії
Філософський факультет
Кафедра логіки
Філософський факультет