Інфопакет

Теорія пізнання

ННД.10

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

3

ПРН 2. Розуміти розмаїття та специфіку філософських дисциплін, знати філософську термінологію. ПРН 6. Мати обізнаність щодо основних напрямів, тенденцій, проблематики сучасної філософії. ПРН 8. Мати обізнаність у головних філософських методах і підходах, розуміти етико-практичну значущість філософського знання. ПРН 11. Вміти аналізувати міркування та робити ґрунтовні смислові узагальнення, висновки. ПРН 18. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

Очна форма

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні основи теоретичної і практичної філософії, які дають розуміння сутності філософії, її функцій та ролі в історії культури; студенти мають знати специфіку філософських проблем, особливості взаємин філософії з наукою, релігією, мистецтвом, особливості та проблематики сучасних філософських концепцій та варіантів розв’язання філософських проблем, типи наукової раціональності, а також знати онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні, феноменологічні поняття та орієнтири для формування світогляду й соціальної практики. 2. Уміти аналізувати літературу з теоретичної філософії, визначати мету і способи філософських досліджень, застосовувати теоретичні методи, фахово обговорювати головні філософські проблеми, обґрунтовувати свої аргументи. 3. Володіти елементарними навичками розв’язування завдань і практичних питань у навчанні.

Дисципліна «Теорія пізнання» належить до переліку обов’язкових дисциплін та викладається в 4 семестрі. Курс «Теорія пізнання» складається зі вступу та основної частини.

1. Арістотель. Метафізика. – К., 2022. 2. Богачов А.Л. До питання про діалектичне обґрунтування онтології // Sententiae. – 2017. – № 2 (36). – С. 30-49. 3.Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. – К., 2002. 4. Геґель Ґ.В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004. – С. 17-78. 5. Гільдебранд Дітріх фон. Що таке філософія? – Львів, 2008. 6. Гусерль Е. Досвід і судження. – К., 2009. 7. Генрих Д. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб'єктивності та метафізики. – К., 2006. 8. Ґжеґорчик А. Життя як виклик. Вступ до раціональної філософії. – Львів, 1997. 9. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000. 10. Кант І. Критика практичного розуму. – К., 2004. 11. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука. – К., 2005.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що проводить семінарські заняття. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська