Інфопакет

Соціальна філософія та філософія історії

ННД.8

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

3 Семестр

6

ПРН 3. Знати основні етапи, напрямки в історії світової та вітчизняної філософії. ПРН 4. Аналізувати та коментувати літературу з філософської, соціокультурної та загальногуманітарної проблематики. ПРН 6. Мати обізнаність щодо основних напрямів, тенденцій, проблематики сучасної філософії. ПРН 8. Мати обізнаність у головних філософських методах і підходах, розуміти етико-практичну значущість філософського знання. ПРН 17. Мати навички участі в наукових та прикладних дослідженнях у галузі філософії.

Очна форма

1.До початку вивчення цього курсу студенти мають знати загальні уявлення про теоретичну і практичну філософію; про специфіку філософських проблем у їхньому стосунку до історії й суспільного життя; про засади критичного осмислення соціально-філософських концепцій, історичної проблематики. 2.Вміти здійснювати аналітичну роботу; збирати та інтерпретувати наявну інформацію, обробляючи основну літературу з практичної та теоретичної філософії, ставити загальні цілі і основні завдання філософських досліджень; оперувати основними складовими теоретичної і практичної філософії у повсякденному житті і загальній соціальній практиці; полемізувати стосовно ключових соціально-філософських проблем, пов’язаних із історичними етапами індустріальності та постіндустріальності й культурою постмодерну; 3.Володіти елементарними навичками розв’язувати задачі та практичні проблеми у процесі навчання.

Дисципліна "Соціальна філософія та філософія історії" розкриває взаємозв’язок наявного і належного у соціальній реальності, взаємозалежності соціальних знань і соціальних цінностей у соціальному пізнанні та сприяє виявленню та виробленню принципів методології, пізнання та перетворення соціальної дійсності. Соціальна філософія постає як узагальнення спеціальних (регіональних) філософських теорій, які досліджують окремі сфери суспільного життя - філософії права, філософії релігії, філософії економіки, філософії політики, філософії мистецтва тощо. Соціальна філософія постає як універсальна соціальна теорія щодо спеціальних соціальних теорій - теорії соціальної дії, теорії соціальної комунікації, теорії соціальних систем, теорії особистості тощо. Також соціальна філософія дає обґрунтування застосуванню, і зокрема сумісності, різних методологій у сфері соціального пізнання - функціоналізму, інституціоналізму, структуралізму, соціальній феноменології, аксіології тощо. Соціальна філософія набуває своєї інституалізації на початку XX століття, хоча окремі соціально-філософські проблеми отримували свій аналіз впродовж усієї історії філософії - з найдавніших часів і до сучасності. Піднесення ролі соціальної філософії пов’язане зі зростанням суспільної ролі соціальної критики, яка набуло особливого запиту зі становлення ліберальної демократії. Історично першою і найбільш впливовою у свій час формою соціальної філософії була філософія марксизму, яка від своєї появи отримала численних і радикальних критиків, що породило низку альтернативних марксизму класичних соціальних теорій.

1.Бойченко М. І. Соціальна філософія: Підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2020. 624 с. 2.Губерський Л., В.Андрущенко, М.Михальченко Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. Підручник для вищих навчальних закладів. Вид. 3-є, випр. та доп. Київ: Генеза, 2006. 656 с. 3.Шюц А, Лукман Т. Структури життєсвіту. / пер. з нім. і післям. В. Кебуладзе. Харків: Фоліо, 2018. 539 с. 4. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / пер. з нім. Київ: Основи, 1998. 534 с. 5.Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії / пер. з фр. Г. Філіпчуката 3. Борисюк. Київ: Юніверс, 2002. 423 с. 6.Зимель Г. Філософія грошей. / пер. з нім. І. Андрущенка і В. Терлецького. Харків: Фоліо, 2019. 672 с. 7. Манхейм К. Ідеологія і утопія / пер. з нім.. Колісніченко А. І., Шкірчак С. І. Історія політичної думки ХХ-ХХІ століть у першоджерелах: [навчальний посібник]. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. Том 1. С. 64-73.

Лекції, семінари, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі іспиту: Іспит у письмовій формі - 24/40 балів. Оцінювання на іспиті відбувається в письмовій формі. Білет складається з 3 питань, відповідь на перше питання може бути максимально оціненою у 14 балів, а на два інші питання - у 13 балів за кожне (тобто: 13+13=26 балів), що в загальному підсумку дає 40 балів за іспит. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше, ніж 20 балів. Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та іспит (мінімум 24, максимум 40 балів).

Українська