Інфопакет

Методи аналізу фольклорного зразка

ОК. 12

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

3

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості наукового дослідження в галузі. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, зокрема фольклористики. ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз фольклорного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

Очна форма

До початку вивчення курсу магістранти мають володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру, знати основні етапи та характеристики світової фольклористики як науки, пов’язані з формуванням її різних напрямів і шкіл; основні теоретичні поняття, концепції, теорії дослідження фольклорного продукту; основні підходи та узагальнення, стратегії теоретичного дискурсу сучасної фольклористики довкола базових понять, термінів, категорій науки про фольклор. Уміти самостійно проводити науково-пошукову роботу з фольклористики, впроваджуючи науково-теоретичні засади світової науки про фольклор, адаптуючи пріоритетні концепції, теорії і методи спостереження, узагальнення та всебічного аналізу досліджуваного матеріалу. Володіти методикою фольклористичного аналізу; елементарними навичками використання термінологічного апарату сучасної гуманітаристики для ведення науково-пошукової роботи, що відповідає другому (магістерському) рівню.

Мета дисципліни – дати об’єктивний історичний погляд на ідеї світової гуманітаристики та поширити їх на сучасний теоретико-фольклористичний дискурс, акцентувати на оволодіння актуальними пошуковими методиками в моделюванні, описі та прогнозуванні різноманітних фольклорних явищ. Анотація. Навчальна дисципліна спрямована на формування у студентів фахових навичок науковця-дослідника; критичного аналізу сучасних фольклористичних, культурно-антропологічних, літературознавчих, лінгвістичних теорій і методик дослідження фольклорного тексту. Її предметом є вивчення актуальних проблеми, пов’язаних з теорією та практикою створення науково-пошукових проектів у фольклористичній сфері. Завдання дисципліни: отримати основні знання та оволодіти навичками самостійного поглибленого аналізу різноманітних фольклорних явищ, формулювання та вирішення проєктно-аналітичних завдань у сфері професійної діяльності.

Проблеми міжвидового синтезу в українській культурі в полі діалогів різнонаціональних культурних традицій: колективна монографія / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2019. 592 с. Найден О. С. Міф. Фольклор. Образ. Київ, 2016. 317 с. Дмитренко М. Українська фольклористика: проблеми методології. Монографія Київ, 2015. 364 с. Концепції культури в історії української гуманітарної думки XIX - XX століть. Колективна монографія. Під редакцією І. М. Юдкіна. Київ, 2007 (НАН України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Український Комітет Славістів - Комплексне дослідження духовної культури слов'ян. Вип. 3). 208 с.

У курсі передбачено 2 змістові частини. Перша частина курсу – «Методи, підходи, теорії та моделі аналізу фольклору». Друга частина курсу – «Вибірковий характер впровадження методів різних дисциплін як підходи у вирішенні аналітичних проблем загальнофольклористичного плану». Форми навчання: лекції, семінари, науковий семінар, самостійна робота. Упродовж семестру після лекційних занять із відповідних тем проводяться семінарські заняття, на яких здійснюється оцінювання відповідно до видів робіт (усна відповідь, доповнення, доповідь на науковому семінарі, бліц-опитування, участь у дискусіях на лекціях та семінарських заняттях, проміжний контрольний тест, залік). Науковий семінар, проводиться не пізніше останнього лекційного тижня, на якому студенти презентують самостійно підготовлену наукову доповідь із однієї з актуальних проблем сучасної фольклористики.

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання) - 40% від загальної оцінки, та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння, комунікація, автономність та відповідальність – 60% загальної оцінки. Оцінювання семестрової роботи: усна відповідь, доповнення, участь в дискусії під час лекції, творчі та дослідницькі завдання: наукова (науково-популярна стаття, рецензія, дайджест), доповідь – 48/80 б. З них: усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях на лекціях і семінарах, бліц- опитування, проміжний контрольний тест: 36/56 б. Науковий семінар презентація наукової доповіді: 12/24 б. Завершується дисципліна заліком у письмовій формі 12/20 б.

Українська мова