Інфопакет

Антропологія танцю

ДВС.1.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

ПРН 1. Розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів та смислів, а також критично оцінювати можливості іхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем. ПРН 2. Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач. ПРН 14. Розробляти навчально-методичне забезпечення і викладати навчальні дисципліни з культурології у закладах освіти. ПРН 16.1. Вправно застосовувати методику інтертекстуальності та сучасних реконструктивних прийомів як у галузі культурної антропології, так і в міждисциплінарному аспекті. ПРН 17.1. Знання антропологічних та когнітивних аспектів вивчення сучасної культури міста, субкультур, етнокультурних витоків і структурних моделей в Інтернетній словесній та мультимедійній культурі.

Очна форма

Підґрунтям успішного вивчення цієї навчальної дисципліни студентами магістратури є опановані ними у бакалавраті курси теоретичної навчальної дисципліни «Історія народного танцю» та практичної – «Хореографія», які мали сформувати такі компетентності: Знати теоретичні основи хореології та усної народної творчості, зокрема ґенезу фольклорних жанрів, що мають у своїй синкретичній природі танечний компонент. Уміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ культури, зокрема, світового та вітчизняного хореографічного мистецтва. Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; використання іншомовних фахових інформативних джерел; мати власні архіви польових експедицій та досвід фіксації зразків фольклору, зокрема народного танцю.

Мета дисципліни – розкрити сучасні наукові підходи, опанувати поняття, методи та методики, завдяки яким в історичній логіці досліджується розвиток хореографічного мистецтва, феномен танцювальної творчості. Анотація. Дисципліна «Антропологія танцю» належить до переліку вибіркових дисциплін (вибірковий блок 1. «Порівняльна культурна антропологія») та викладається у ІІІ семестрі магістратури – відповідно до навчального плану освітньої програми «Культурна антропологія з фаховим вивченням іноземної мови». Навчальна дисципліна спрямована на опанування теоретичних підвалин хореографічного мистецтва в широкому культурологічному контексті. Зокрема, результатом процесу вивчення дисципліни має стати оволодіння компаративними методами дослідження явища танцю задля засвоєння та подальшої реалізації майбутніми культурологами теоретичних основ і практичних навичок у галузях культурної антропології та хореології; здійснення етнохореологічних експертиз танечного продукту, пошуку і реалізації усіх можливих форм збереження унікальних автентичних танцювальних зразків.

1. Боас Ф. Границы сравнительного метода в антропологии / Боас Франц; перевод Ю. С. Терентьева // Антология исследований культуры. СПб., 1997. Т.1. С.509-518. 2. Козинко Л. Теорія фольклорного танцю в контексті культурної антропології. / Курбасівські читання: Науковий вісник Національного центру театрального мистецтва ім. Л. Курбаса. К., 2011.№ 6. Ч. 1. С. 80-87. 3. Лещинська С. Вербальний компонент танцю в українській та польській культурних традиціях. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник 47–48. Київ: ВПЦ „Київський університет”, 2020. С. 60-72.4. Лещинська С. Питання функціональності та виконавства українських і польських танцювальних пісень. // Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe : Ред. тому І. Ґушпіт i А. Матусяк. Вроцлав, 2015. Т. І. С. 165-177. 6. Чепалов О. І. Хореологічні засади дослідження танцю (за методикою Лабанівського центру) /О. І. Чепалов // Культура України : Зб. наук. праць ХДАК. Харків, 2005. Вип. 15. (Мистецтвознавство. Філософія).

У курсі передбачено 2 змістових частини. Перша частина курсу присвячена розгляду тем з історії та загальної теорії хореографічного мистецтва, освоєнню танцювальної морфології, термінології, особливостей понятійно-категоріального апарату, сутності методів фіксації та дослідження кінетичного тексту і його одиниць. Друга частина курсу сфокусована на компаративній етнохореології, зокрема на висвітленні парадигми української музично-хореографічної культурної традиції у зіставленні та порівнянні з іноетнічними, а також оволодінні методами фіксації (транскрипції) та експертизи народного танцю. Заняття проводяться у вигляді лекцій із застосуванням словесного, пояснювально-ілюстративного та пояснювально-демонстративного методів; семінарів, практичних робіт, дискусій з використанням дослідницького, проблемно-ситуативного, репродуктивного, частково-пошукового та зіставного методів, а також інтерактивного методу навчання.

Усі результати навчання оцінюються на лекційних та семінарських заняттях упродовж семестру. Оцінювання відбувається за такими видами та формами контролю, як усна відповідь, доповнення, участь у дискусіях і обговореннях, презентація, письмова робота. Проміжний контроль відбувається у формі письмової модульної контрольної роботи. Завершується дисципліна заліком. Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за результатами аудиторної роботи, модульної контрольної роботи та заліку. Формується сумарно: максимально за семестр – 80 балів, мінімально – 48; залікова робота максимально – 20 балів, мінімально – 12.

Українська мова