Інфопакет

Спецслужби у міжнародних відносинах

ВК

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

3

Знати: сутність і витоки розвідувальної діяльності; періодизацію історії спецслужб у міжнародних відносинах; історіографію та джерельну базу проблеми, передумови, причини й особливості створення спецслужб країн світу в різні історичні періоди, особливості функціонування спецслужб країн світу в міжнародних відносинах різних історичних періодів. Уміти: класифікувати, порівнювати й адекватно інтерпретувати наукові оцінки учених-істориків, які досліджували питання, пов’язані з діяльністю спецслужб у міжнародних відносинах, виявляти й опрацьовувати різні джерела інформації для реалізації науково-дослідницьких проектів; здійснювати критичний аналіз історичних фактів, явищ і подій, пов’язаних з діяльністю спецслужб у міжнародних відносинах, коментувати, анотувати, редагувати тексти і документи відповідно до певних критеріїв; представляти результати наукових досліджень у друкованій формі, проводити їх презентацію.

Очна форма

Знати: сучасні методи історичного пізнання, історичний термінологічно-понятійний апарат; характер всесвітнього історичного процесу; специфіку й особливості міжнародних відносин країн світу від стародавніх цивілізацій до сьогодення. Вміти самостійно: аналізувати історичні джерела; поглиблювати свої знання у рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації; науково оцінювати роль суб’єктивних та об’єктивних чинників в історичному процесі, конкретних подіях і явищах; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; використовувати набуті знання в наукових дослідженнях і викладацькій роботі.

Навчальна дисципліна розглядає процеси зародження та становлення, розвиток, функції, форми, методи і напрями розвідувальної діяльності країн Азії, Європи й Америки від стародавніх часів до початку ХХІ ст. Вивчення діяльності спеціальних служб провідних країн світу, здійснених ними зовнішньополітичних операцій, а також – їх місця, ролі та значення у міжнародних відносинах і геополітичному протистоянні, відбувається у взаємозв’язку з вивченням історії таємної дипломатії, як двох невід’ємних складових функціонування держав на міжнародній арені. Мета дисципліни: сформувати у студентів систему знань про сутність і витоки, процес зародження та становлення, особливості розвитку, функції та форми, методи і напрями розвідувальної діяльності у взаємопов’язаності її з таємною дипломатією країн Європи, Америки й Азії від стародавніх часів до початку ХХІ ст.; навчити студентів застосовувати набуті знання для з’ясування місця, ролі та значення спецслужб в історії міжнародних відносин.

Гвоздь В. І. Історичні, правові і політичні аспекти розвідувальної діяльності держави. – Київ, Борисфен Інтел, 2018. – 576 с. Горбач О. Спецслужби у системі міжнародних відносин [Електронний ресурс] / О. Горбач // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. - 2015. - Вип. 27. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2015_27_15 Джеджула Ю. А. Таємна війна Богдана Хмельницького. – К.: Молодь, 1995. – 224 с. Дмитренко В. Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму і його супротивників. – Львів: Кальварія, 2008. – 752 с. Пик С. М. Таємна дипломатія і розвідка у міжнародних відносинах: підручник / Пик С. М. ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. - 491 Руснак О. В. Дипломатичний імунітет як інструмент розвідувальних органів спецслужб іноземних держав [Електронний ресурс] / О. В. Руснак // Стратегічна панорама. - 2019. - № 1-2. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stpa_2019_1-2_7

Завдання (навчальні цілі): Дисципліна спрямована на формування у студентів цілісної системи знань про теоретичні аспекти розвідувальної діяльності, сутність, витоки й особливості функціонування спецслужб у контексті таємної дипломатії різних країн світу; здатність студентів виявляти, опрацьовувати й адекватно інтерпретувати різні джерела інформації для реалізації науково-дослідницьких проектів; здійснювати критичний аналіз історичних фактів, явищ і подій, пов’язаних з діяльністю спецслужб у міжнародних відносинах.

Семестрове оцінювання: Творче індивідуальне завдання – реферат. Підсумкова контрольна робота з тем. Підсумкове оцінювання: Форма оцінювання – залік; Обов’язковою умовою для отримання заліку є написання студентом підсумкової контрольної роботи і виконання творчого завдання. Студентам, які не набрали 60 балів за результатами семестрового оцінювання, не склали залік – у відомість виставляється оцінка «не зараховано». Для складання заліку під час перескладання, яке призначається відповідно до затвердженого деканатом графіку, студенти мають відпрацювати викладачу ті види семестрового оцінювання, на яких не набрали мінімальної кількості балів (контрольна робота, реферат). У разі, якщо студенти не отримали залік під час перескладання викладачу, відбувається перескладання комісії. Для перескладання на комісії студентам пропонується перелік запитань та завдань, які мають перевірити всі результати навчання за даною дисципліною.

українська