Інфопакет

Сучасна логіка

ОК.06

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

4

Дисципліна спрямована на формування таких програмних компетентностей: ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу. ЗК 7. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ФК 5. Здатність аналізувати сучасні філософські проблеми та вчення. ФК 6. Здатність викладати міркування послідовно, логічно, систематично та аргументовано. ФК 7. Здатність аналізувати міркування та робити ґрунтовні смислові узагальнення, висновки. ФК 11. Здатність застосовувати в професійній діяльності знання про засади, розвиток і сучасний стан наукового та гуманітарного знання. ФК 14. Здатність брати участь в інтелектуальних дискусіях на засадах діалогу, відкритості й толерантності.

1. До початку вивчення цього курсу студенти мають знати предмет та метод логіки; основні етапи розвитку логічного знання; основи логіко-семіотичного аналізу мови; табличне визначення логічних сполучників; основні формально-логічні закони; види міркувань. 2. Вміти виявляти логічну форму міркування за допомоги методу формалізації; будувати міркування відповідно до законів і правил логіки; знаходити помилки в текстах, пов’язаних з їхнім порушенням. 3. Володіти елементарними навичками роботи з фаховою літературою та пошуковими системами в інтернеті.

Навчальна дисципліна «Сучасна логіка» є обов’язковою знайомить студентів з періодами розвитку сучасної логіки, характерними ознаками класичної логіки, специфікою побудови логічних теорій на семантичному та синтаксичному рівнях. Розглядаються мови класичної логіки висловлювань та класичної логіки предикатів. З’ясовуються семантичні методи класичної пропозиційної логіки (таблиці істинності, аналітичні таблиці, теоретико-модельна семантика), синтаксичні побудови класичної пропозиційної логіки (аксіоматичне числення, натуральне числення, числення секвенцій). Визначаються основні відношення між формулами класичної логіки. Розглядаються метод аналітичних таблиць та числення секвенцій класичної логіки предикатів. Студенти вивчають питання щодо визначення некласичної логіки, знайомляться історією розвитку логічного знання кінця ХХ – початку ХХІ ст., опановують різні системи сучасної некласичної логіки.

1. Алексюк І.А. Логіка. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2017. 2. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2008. 3. Конверський А.Є. Сучасна логіка (класична та некласична). 2-ге вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2017. 4. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1997. 5. Hintikka J. Logic in Philosophy – Philosophy of Logic. In: Hintikka J. Logic, Language-Games and Information: Kantian Themes in the Philosophy of Logic. Oxford University Press, 1973. P.1-25. 6. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1997. 7. Колотілова Н.А. Логіка і риторика: ретроспектива взаємозв’язку. – К.: Центр учбової літератури, 2019.

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Підсумкове оцінювання у формі заліку: Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, передбачена співбесіда з тих питань, які винесено на підсумкову контрольну роботу. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

Українська