Соціологія глобалізації

Освітня програма: Соціологія

Структурний підрозділ: Факультет соціології

Назва дисципліни
Соціологія глобалізації
Код дисципліни
ВБ4.3
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
4 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
1.1 Знання сучасних наукових підходів до пояснення глобалізації. 1.2 Знання основних закономірностей та суперечностей процесу глобалізації. 1.3 Знання особливостей сучасного етапу глобалізації. 2.1 Вміти використовувати програмне середовище R для добування та обробки даних. 2.2 Вміти використовувати програмне забезпечення QGIS для візуалізації просторових даних. 2.3 Вміти розробляти проєкти колективної дії з використанням механізмів глобалізації. 3.1 Публічно презентувати проєкти колективної дії.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Володіти базовим концептуальним апаратом соціології. 2. Орієнтуватися в основних теоріях класичної та сучасної соціології. 3. Вміти працювати з науковою літературою.
Зміст навчальної дисципліни
1 Поняття глобалізації. Класифікація підходів до визначення глобалізації. 2 Просторове, галузеве, агентне і часове розмаїття глобалізаційних процесів. 3 Суперечності та особливості сучасного етапу глобалізації. 4 Витоки та зміст неолібералізму як ідеологічної основи економічної глобалізації. 5 Економічна глобалізація, постфордизм і гнучке нагромадження. 6 Транснаціональні корпорації як суб’єкти економічної глобалізації. 7 Глобальні нерівності і глобальне класоутворення. 8 Перевинайдення політики і держави в умовах глобалізації. 11 Глобалізація як фактор кризи класичної соціологічної методології. Нові методи дослідження глобальних процесів. 12 Застосування програмного середовища R у дослідженнях глобальних процесів і явищ. Особливості візуалізації просторових даних в програмі QGIS.
Рекомендована та необхідна література
1. Бауман Зиґмунт. Глобалізація: Наслідки для людини і суспільства. – К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2008. – С. 57–63. 2. Бек Ульрих. Влада і контрвлада у добу глобалізації: Нова світова політична економія. – К.: «Ніка-Центр», 2011. – С. 35–53, 224–296. 3. Бек Ульрих. Что такое глобализация? – М.: «Прогресс-Традиция», 2001. – С. 81–101. 4. Гелд Девід, МакГрю Ентоні, Голдблатт Девід, Перратон Джонатан. Глобальні трансформації. – К.: «Фенікс», 2003. – Сс. 23–43, 55–115, 185–229, 285–336. 5. Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація/антиглобалізація. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 39–60. 6. Пікетті Тома. Капітал у ХХІ столітті. – К.: «Наш формат», 2016. – С. 439–473. 7. Пітерзе Ян Недервеєн. Глобалізація як гібридизація // У кн.: Глобальні модерності. – К.: «Ніка-Центр», 2013. – С. 73–105. 8. Робертсон Роланд. Глокалізація: часопростір і гомогенність-гетерогенність // У кн.: Глобальні модерності. – К.: «Ніка-Центр», 2013. – С. 48–72.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, практичне заняття, самостійна робота
Методи та критерії оцінювання
1. Кр 1 з тем 1–7 – 10 балів/6 балів. 2. Кр 2 з тем 8–12 – 10 балів/6 балів. 3. Практичне завдання на практичному занятті з теми 12 – 10 балів/6 балів. 4. Груповий проєкт з тем 4–7 – 10 балів/5 балів. 5. Самостійне завдання з теми 6 – 5/3 бали. 6. Участь у дискусії з тем 1–12 на практичних заняттях з тем 1–12 – 15 балів/10 балів. підсумкове оцінювання: письмовий іспит (білет містить тестові завдання у вигляді закритих питань одиничного та множинного вибору) – 40 балів (правильний варіант відповіді оцінюється у 0,5 балу). Мінімальний бал успішного складання (отримання загальної позитивної оцінки) іспиту – 24 бали.
Мова викладання
українська

Викладачі

Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами

Тарас Володимирович Цимбал
Кафедра теорії та історії соціології
Факультет соціології

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра теорії та історії соціології
Факультет соціології