Інфопакет

Політичні лідери країн Західної Європи та Америки в Новий час

ВК 3.19

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Знати термінологічно-понятійний апарат з історії політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу, періоди життя і діяльності політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу, обставини формування політичних поглядів лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу, обставини політичної діяльності і державної роботи лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу. Вміти охарактеризувати діяльність політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу, оцінити результати діяльності політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу, комунікувати з приводу впливу політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу на світову історію, комунікувати з приводу ролі політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу у національній історії, автономно та відповідально провести порівняльний аналіз політичної діяльності лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу.

Очна форма

Знати головні історичні постаті й основні події з історії країн Західної Європи та Америки у Новий час. Вміти визначати результати та наслідки найважливіших подій історії країн Західної Європи та Америки у Новий час. Володіти елементарними навичками роботи з навчальною літературою.

Ознайомлення з історіографією діяльності політичних лідерів Західної Європи та Америки Нового часу. З’ясування різноманітних аспектів їх приватного життя (родина, соціальне походження, освіта, хобі, сім’я). Висвітлення еволюції політичних поглядів лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу. Характеристика основних етапів їх політичної діяльності і державної роботи. Встановлення зв’язку історичного контексту й діяльності політичних лідерів. З’ясування місця політичних лідерів у національній історії. Визначення ролі політичних лідерів у європейській і світовій історії. Розкриття взаємовідносин політичних лідерів з іншими впливовими державними діячами. Висвітлення маловідомих подій з життя і діяльності політичних лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу. Мета дисципліни – сформувати у студентів системну уяву про життя і діяльність видатних державних та політичних діячів країн Західної Європи та Америки у Новий час, їх роль та місце у національній та світовій історії.

Блюш Ф. Людовик XIV. – М., 1998. Дешодт Э. Людовик XIV перевод с фр. М. В. Добродеевой; вступ. ст. В. В. Эрлихмана. – М., 2011. Ковард Б. Оливер Кромвель. – М., 1997. Кристофер Хейг. Елизавета I Английская. – Ростов-на-Дону, 1997. Манфред Альберт. Наполеон Бонапарт. – М., 1998. Падовер С. Джефферсон. Третий президент США. – Нью-Йорк, 1991. Сэндберг К. Линкольн. – М., 1961. Тарле Е. В. Наполеон. – Ростов-на-Дону, 1996. Чубинский В. В. Бисмарк. Политическая биография. – М., 1988. Яковлев Н. Н. Вашингтон. – М., 1976.

Завдання (навчальні цілі): полягають у формуванні в студентів цілісної системи знань про історію політичного лідерства в країнах Західної Європи та Америки Нового часу на прикладі біографій видатних державних і політичних діячів. У результаті вивчення дисципліни студент повинен засвоїти елементи науково-дослідної роботи, вміти системно оцінювати головні тенденції й динаміку розвитку політичного лідерства у Новий час, всебічно аналізувати події, пов’язані із взаєминами між політичними лідерами Нового часу, набути практичних навичок з роботи із науковою літературою та джерелами.

Семестрове оцінювання: Контрольна робота. Реферат. Робота під час семінарських занять. Максимальний бал / пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання: форма оцінювання – залік; максимальна кількість балів, які може отримати студент – 20 балів; оцінюються такі результати навчання студента як вміти встановити причинно-наслідковий зв’язок у подіях, що стосуються політичної діяльності лідерів країн Західної Європи та Америки Нового часу; вміти з’ясувати причини й умови, простежити хід, визначити головні рушійні сили в політиці лідерів країн Західної Європи та Америки. Форма проведення заліку – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; мінімальний пороговий рівень залікової оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 40 балів. Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.

українська