ІСТОРІЯ ЗАБОРОНЕНИХ КНИГ

Освітня програма: Етнологія

Структурний підрозділ: Історичний факультет

Назва дисципліни
ІСТОРІЯ ЗАБОРОНЕНИХ КНИГ
Код дисципліни
ВК 3.4
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Знати історію виникнення структуризації влади та вироблення нею принципів і норм соціальної поведінки, основні причини виникнення дозованих свобод, контрольно-цензурних органів, основні джерела та критично аналізувати спеціальну літературу по проблемі, найважливіші факти та події , пов’язаних з історією заборонених книг давньої, середньовічної, нової та новітньої доби. Вміти виявляти та опрацьовувати історичні джерела різних видів щодо сучасних подій, пов’язаних з забороною деяких книг, формувати, обґрунтовувати, формулювати власне бачення на проблему заборону людської думки у сучасних умовах, здійснювати історичний аналіз впливу суспільно-політичних процесів на намагання позбутися цензури, встановити причинно-наслідковий характер окремих аспектів суспільно-культурного розвитку, розвитку друкованого слова в різні історичні епохи. Уміти вести дискусію, в тому числі з використанням спеціальної термінології, творчості.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
Знати фактори, що спричинили запровадження дозованих свобод, контрольно-цензурних органів, які охороняли політичні основи влади, бюрократично-ієрхаїчну систему, суспільство, Церкву. Вміти аналізувати процеси становлення контрольно-цензурних органів; розуміти їх сутність, визначати їх місце і значення в історії заборонених книг; уміти працювати з комплексом джерел; вести самостійні дослідження в межах дисципліни; Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна спрямована на ознайомлення студентів з історією книжкової справи, її впливу на розвиток суспільства і світової культури, історію цензури та різноманітних обмежень щодо поширення друкованого слова; удосконалюються вміння самостійно аналізувати основні події, пов’язані з історією заборонених книг, застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності для підготовки публічних виступів, рефератів, аналітичних довідок; нести відповідальність за самостійно прийняті рішення в інтерпретації джерел з історії формування та розвитку книжної культури, взаємин суспільства та політичних, релігійних структур влади. Мета дисципліни – опанування студентами суті історичних процесів, пов’язаних з взаєминами суспільства та політичних структур влади, Церкви, суспільних організацій, починаючи від ранній цивілізацій Сходу і європейського терену, які супроводжувалися соціальними колізіями, пов’язаними з заборонами людської думки, книг.
Рекомендована та необхідна література
Бейджент М., Ли Р. Цепные псы церкви, 2006. – 352 с., Бутрин М.До історії австрійської цензури // Архіви України. – Ч. 5. – Київ, 1970. Жирков Г. В. История цензуры в России XIX–XX века, 2001. – 368 с., Зеленов М. В. Спецхран и историческая наука в советской России в 1920–1930-е годы // Отечественная история. – 2000. – № 2. – С. 129-141., Індекс заборонених книг // Юридична енциклопедія: у 6 т., 1998. – Т. 2: Д–Й. – 744 с., Каролидес Н. Дж., Балд М., Соува Дон Б., Евстратов А. 100 запрещенных книг: Цензурная история мировой литературы, 2007., Кирієнко О. Ю. Цензура в Україні // Енциклопедія історії України, 2013. – Т. 10: Т–Я. – С. 448., Стоян Т. А. Система політичної цензури в УРСР у 1920–1930 рр.: монографія, 2010. – 410 с., Федотова О. О. Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.), 2009. – 352 с., Федотова О. Цензура політична // Політична енциклопедія, 2011. – С. 768.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища в історії боротьби з людською думкою через аналіз джерельних даних; удосконалити навички знаходити, критично аналізувати, систематизувати і узагальнювати інформацію щодо особливостей політичної, релігійної, моральної складової в країнах, де відбувалася заборона відповідних книг з найдавніших часів до сьогодення; формуються вміння застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності для підготовки публічних виступів, аналітичних довідок тощо.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Індивідуальне завдання. Робота під час семінарських занять. Підсумкове контрольне опитування (залік). Максимальний бал / пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання: залік. форма проведення заліку – усна, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; Оцінюють студента: вміння встановити причинно-наслідковий характер окремих аспектів суспільно-культурного розвитку людства, розвитку друкованого слова в різні історичні епохи; уміння аргументовано вести дискусію, в тому числі з використанням спеціальної термінології, що визначає своєрідність політичного, соціально-економічного і культурного розвитку країн Європи та Азії, ставлення їх до плюралізму думок, розмаїття духовної творчості. Мінімальний пороговий рівень за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається, якщо набрав менше ніж 48 балів.
Мова викладання
українська

Кафедри

Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни

Кафедра історії Центральної та Східної Європи
Історичний факультет