Інфопакет

Матеріальна культура українців

ОК 14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

1 Семестр

4

Знати основні етапи розвитку народної архітектури України. Знати основні історико-архітектурні регіони України. Знати основні концепції та історіографічні підходи до вивчення народної архітектури. Знати Загальноукраїнські народні традиції в архітектурі. Вміти розкрити особливості народної українців. Вміти простежити формування історико-етнографічніх районів України. Вміти визначати типологію традиційного народного житла в Україні. Вміти аналізувати символічний зміст житлової обрядовості. Вміти з’ясовувати сучасні підходи до вивчення народної архітектури. Вміти визначати типи дерев'яних храмів. Вміти визначати конструктивні типи дерев'яного будівництва. Вміти характеризувати типи забудови селянського двору.

Очна форма

Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни: Знати історію розвитку української народної архітектури; основні конструктивні типи традиційної архітектури; специфіку художнього оздоблення традиційних споруд. Вміти визначати стильові особливості народної архітектури українців в різних історико-етнографічних регіонах; простежити процес розвитку народного будівництва; визначити особливості планування та організації простору селянського двору в різних регіонах України. Володіти навичками джерельної критики, історико-архітектурного аналізу.

Предмет «Народна архітектура України» передбачає вивчення мистецтва створення просторового середовища, в якому жив і розвивався український народ. В українській народній архітектурі панують стійкі протягом тривалого історичного часу, етнічно обумовлені традиції організації поселень, зведення будівель і споруд усіх функціональних типів. Тут індивідуальна творчість розчиняється у досвіді поколінь народних майстрів, що виробили найдоцільніші прийоми і форми архітектури. В Україні архітектура народна оперувала не тільки дерев'яними, а й кам'яними та саманними конструкціями; в архітектурі народній працювали як самі споживачі (аматори), так і артілі майстрів високого фахового рівня; у її розвитку спостерігаються не лише збереження тисячолітніх традицій, а й виразно означене новаторство; архітектура народна дала твори як масові, так і визначні взірці елітарної архітектури. З огляду на це, під архітектурою народною в Україні розуміють, найчастіше, традиційну архітектурну спадщину українського села. Основним і наймасовішим витвором архітектури народної в Україні завжди було житло. Народне житлове будівництво консервативне; зберігаючи тисячолітні традиції, водночас сприйнятливе до новацій. Метод створення традиційного народного житла відрізнявся від сучасного проектування: житлові будинки та господарські споруди будували не за проектами, а за зразками вже існуючих будівель і згідно з традиціями, властивими певному регіону чи навіть окремому селу. Ці народні будівельні традиції передавалися з покоління в покоління. Крім споруд традиційного селянського двору архітектура народна включає громадські будівлі: церква з дзвіницею, школа, сільська управа, корчма тощо. Найвищі досягнення архітектури народної пов’язані з церковним будівництвом.

Гудченко З. Музеї народної архітектури України. – К., 1981. Данилюк А. Г. Українська хата. – К., 1991. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. – К., 1968. Музей народної архітектури та побуту у Львові: Путівник. – Львів, 1980. Нариси історії архітектури Української РСР. – К., 1967. Народна архітектура Українських Карпат XV – XX ст. – К., 1987. Самойлович В. Народна творчість в архітектурі сільського житла. – К., 1961. Самойлович В. Українське народно житло. – К., 1972. Юрченко П. Дерев'яна архітектура. // Історія українського мистецтва. В 6 т. – Т. 3, 4 (кн. 2). – К.,1968. Юрченко П. Дерев'яне зодчество України (XVIII–XIX ст.). – К., 1949.

Завдання (навчальні цілі): навчити студентів розуміти процес розвитку української народної архітектури. У результаті вивчення курсу студенти повинні засвоїти елементи науково-дослідної роботи, вміти аналізувати різні жанри народної архітектури, розбиратися в конструктивних, регіональних особливостях української народної архітектури.

- семестрове оцінювання: Контрольна робота з тем. Реферат з тем ЗМ 1: РН 2.5 – 10 балів/6 балів. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. - підсумкове оцінювання: - форма оцінювання – іспит; - максимальна кількість балів, які може отримати студент – 40 балів; - Оцінюються такі результати навчання студента: вміння аналізувати історичний розвиток народної архітектури; проводити порівняльний регіональних особливостей української народної архітектури; - форма проведення іспиту – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; - мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається складеним – 24 бали. Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 20 балів. Рекомендований мінімум допуску до іспиту 36 балів.

українська