Інфопакет

КИЄВОЗНАВСТВО

ВК 3.13

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Знати способи і методи аналізу матеріалів дослідження. Знати і орієнтуватися у соціокультурних та суспільно-політичних процесах в історії Києва. Вміти аналізувати основні проблеми розвитку містобудування та архітектури Києва. Вміти інтерпретувати процеси розвитку міського самоврядування у Києві та їх подальший вплив на процеси становлення української державності. Вміти розробляти і виконувати тематичні дослідження, інтерпретувати дані і робити висновки. Вміти визначати й оцінювати особливості формування історико-культурної спадщини Києві впродовж століть. Вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації. Вміти здійснювати історико-екскурсознавчий аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань історії Києва.

Очна форма

Знати основні етапи історії України, перебіг головних історичних подій у Києві. Вміти аналізувати наявну історичну документальну базу з історії, проводити пошукову роботу в архівах і бібліотеках, відділах картографії та бібліографії. опрацьовувати газетні і журнальні фонди. Володіти елементарними навичками відбору методів та підходів до аналізу явищ матеріальної і духовної культури, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна має комплексний і міждисциплінарний характер, спрямована на вивчення основних етапів розвитку Києва в контексті різних історичних епох, еволюції міського самоврядування, специфіки соціокультурного та етнодемографічного розвиту. Належна увага приділяється питанням архітектури та містобудування, розвитку культури, матеріальної та духовної спадщини, топонімічному образу Києва. Мета дисципліни – забезпечити цілісні знання про особливості історичного розвитку Києва, його роль у національно-державотворчих процесах, боротьбі за незалежність України; етапи розвитку містобудування, головні здобутки в галузі духовної культури і матеріального виробництва; сучасні методи дослідження міської культури та повсякденного життя киян; а також набути практичні знання для екскурсійно-краєзнавчої справи.

Київ та його околиця в історії та пам’ятках, 1926. Від війта – до мера, 2004. Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура. До 100- річчя Української революції 1917-1921 рр. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 29 березня 2017 р.), 2017. Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів. Навчальний посібник / За заг. ред. А. П. Коцура, В. Ф. Колесника, Н. В. Терес. – К.: Книги-ХХІ, 2005. Живучі у модерному місті. Київ кінця ХІХ – кінця ХХ століття / Упор. О. Бетлій, К. Лиса, О. Мартинюк. – К.: Дух і літера, 2016. Забудова Києва доби класичного капіталізму або як і коли міста стало європейським / М. Кальницький, Н. Кондель-Пермінова. – К.: Варто, 2012. Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва у ХШ – середині ХУІ ст. – К., 1996. Павленко Ю. Нарис історії Києва. – К.: Фенікс, 2003.

Завдання (навчальні цілі): забезпечити цілісні знання щодо змісту головних історичних етапів розвитку Києва; навчити студентів застосувати весь арсенал науково-дослідних, спеціальних методів історичної науки для подальшого дослідження історії та культури міста, умов життя та побуту населення, демографічних та соціокультурних змін; опанування базовими знаннями щодо особливостей архітектурних стилів різних епох; головні тенденції розвитку культури Києва; ознайомлення з новітніми тенденції у розвитку урбаністики та дослідженнями міської культури. Навчальна дисципліна «Києвознавство» сприяє виробленню у студентів професійних навичок, необхідних для роботи в екскурсійно-музейній сфері, в пам’яткоохоронних державних установах, міжнародних представництвах та громадських організацій історико-культурного спрямування, у сфері туризму та краєзнавства. Світоглядний аспект дисципліни полягає у популяризації «Києвознавства» як важливої складової світової та вітчизняної історії та культури.

Cеместрове оцінювання: Модульна контрольна робота ЗМ1. Оцінювання роботи під час семінарських занять. Залік. Максимальний бал/ пороговий бал для отримання позитивної оцінки з відповідної форми контролю. Підсумкове оцінювання залік; - максимальна кількість балів які можуть бути отримані студентом – 20 балів; - Оцінюються такі результати навчання студента: вміти критично використовувати наукові бази даних та інші відповідні джерела інформації; вміти здійснювати історико-екскурсознавчий аналіз з метою детального вивчення і дослідження питань історії Києва. - Форма проведення заліку – письмова, види завдань – завдання, які потребують розгорнутих відповідей; - мінімальний пороговий рівень оцінки, за якої залік вважається складеним – 12 балів. Необхідна умова допуску до заліку: студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше, ніж 40 балів (критично-розрахунковий мінімум). Рекомендований мінімум допуску до заліку 48 балів.

українська