Інфопакет

Психологія технологій управління політичними процесами

ВБ.2.03

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

6

ПР8. Оцінювати ступінь складності завдань діяльності та приймати рішення про звернення за допомогою або підвищення кваліфікації. ПР11. Оцінювати здобутки та визначати й аргументувати перспективи власної наукової роботи.

Знати головні напрями сучасної політико-психологічної думки, етапи їхнього історичного становлення; ключові поняття і терміни сучасної політичної теорії; засади дефініції та класифікації окремих політичних систем та окремих політичних інститутів. Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ історичних та актуальних форм суспільно-політичних процесів; користуватись загальнонауковими методами в аналізі подій і фактів сучасних політичних процесів на вітчизняному та світовому рівнях. Володіти як елементарними, так і спеціальними навичками управління інформацією та проведення наукових досліджень, що проявляються в критичному ставленні та прогнозуванні стосовно пошуку, систематизації і застосування інформації прикладного і теоретичного змісту; володіти навичками використання вітчизняних та іншомовних фахових політико-психологічних видань та інформаційних джерел.

Мета дисципліни – формування у студентів системи знань, яка складає теоретичну основу для розуміння проблематики психології політичних конфліктів, умінь та компетенцій для ефективного виконання завдань, пов’язаних з врегулюванням сучасних суспільно-політичних конфліктів. Класифікуються та диференціюються основні технології управління політичними процесами: аналізуючі, мобілізуючі, директивні. Виокремлюються та характеризуються стратегічні, тактичні й оперативні політичні технології. Пояснюються психологічні особливості планування та управління політичними процесами. З’ясовуються соціально-психологічні та індивідуально-психологічні засади політичних технологій у процесах формальної і неформальної управлінської діяльності

1. Восс К., Рез Т. Ніколи не йдіть на компроміс. Техніка ефективних переговорів. К.: Наш Формат, 2019. 264 с. 2. Денисенко В., Вишневський Ю. Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців. К.: Наш Формат, 2020. 296 с. 3. Мельник В. М. У полоні інтерпретацій. Політична антропологія між Сходом і Заходом. Монографія. Вінниця: Нова книга, 2020. 280 с. 4. Нестерович В. Ф. Виборча кампанія: Словник сленгових термінів та виразів. Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. 648 с.

Лекція, семінарське заняття, самостійна робота

Методи оцінювання: усні відповіді (виступ на семінарі, участь в обговоренні та дискусіях, доповнення), аналітична доповідь, творча самостійна робота, підсумкова контрольна робота. Форма підсумкового контролю – залік. Організація оцінювання: Оцінювання здійснюється впродовж семестру усіх видів робіт. Максимальна кількість балів за роботу протягом семестру дорівнює 100. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру. Студенти, які впродовж семестру набрали сумарно меншу кількість балів ніж 60, але більшу ніж критично-розрахунковий мінімум - 40 балів, складають залік. Залік оцінюється максимум у 20 балів. Студенти, які набрали впродовж семестру сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів до складання заліку не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску до заліку 40 балів. Шкала відповідності оцінок: 0-59 – не зараховано; 60-100 – зараховано.

Українська