Інфопакет

Геронтопсихологія

ДВС.3.04.04

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

5 Семестр

4

Успішне опанування дисциплін «Вступ до спеціальності», «Загальна психологія» та «Психологія розвитку». Знати: специфіку онтогенезу людини; методи психології розвитку; історичний розвиток основних ідей психології розвитку; зміст та специфіку онтогенетичного розвитку людини; психологічний зміст криз дорослого віку. Вміти: орієнтуватися у розмаїтті теорій геронтопсихології як наукової дисципліни; розробляти дизайн експериментів та емпіричних досліджень з проблем психічного розвитку у пізньому віці; визначати доцільність застосування технік та прийомів тієї чи іншої методологічної парадигми при роботі з літніми клієнтами; застосовувати отримані знання при психологічному літніх клієнтів. Володіти елементарними навичками: застосовувати до пізніх етапів онтогенезу положення теорій, що описують закономірності вікового розвитку.

Мета дисципліни — сформувати в студентів цілісне уявлення про закономірності психічного розвитку людини на пізніх етапах онтогенезу та психологічні особливості осіб літного віку. Програма вміщує теоретичні проблеми розвитку у пізньому віці та розкриває особистість літньої людини. Особлива увага приділяється специфіці психологічної роботи із клієнтами пізнього віку.

Крайніков Е.В. Геронтологія: словник-довідник. Київ: Видавець Паливода А.В., 2010. 352 с. Крайніков Е.В. Геронтопсихологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Видавництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2018. 232 с. Свааб Д. Ми — це наш мозок / Д. Свааб. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 496 с. Цицерон М.Т. Катон Старший, або Про старість. Апріорі, 2021. Craig, G. & Baucum, D. Human development. NJ: Prentice-Hall, 2002. 718 p. Frolkis, V.V. Aging and Life-Prolonging Processes. Vien, New York: Springer Verlag, 1982. Miller, S.A. Developmental research methods. Sage Publications, Inc., 2007. 416 c. Stuart-Hamilton, I. The Psychology of Aging. Jessica Kingsley Pub, 2012. 464 p.

лекція, семінарське заняття, самостійна робота

На заліковій сесії проводиться залік. Форма проведення — усна. Види завдань — відкриті питання, творчі завдання; при цьому відповідь на відкрите питання — у 50 %, на творче завдання — у 25 % від сукупної оцінки за залік у 20 балів. Мінімальний пороговий рівень залікової оцінки, за якої залік вважається складеним, не може бути меншим за 12 балів. Студент не допускається до заліку, якщо під час семестру набрав менше ніж 48 балів. Він допускається до заліку за умови виконання 50 % передбачених планом практичних робіт. Семестрову підсумкову оцінку формують бали, отримані студентом упродовж семестру, та бали, отримані на заліку, максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: 60 балів (60%) — семестровий контроль і 40 балів (40%) — залік).

Українська