Інфопакет

НАНОСТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ

ОК 09

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

4

Студент повинен знати сутність фізичних ефектів, які мають місце в типових наноструктурах, фізичні основи побудови та функціювання наноструктурних елементів радіоелектронних засобів, способи використання наноструктурних елементів радіоелектронних засобів на традиційних та нових матеріалах при розробці, виготовленні, впровадженні та експлуатації апаратних засобів передачі, обробки та захисту інформації. Студент повинен вміти користуючись умовними позначеннями класифікувати наноструктурні елементи радіоелектронних засобів, пояснити їхнє призначення та принципи функціювання, використовувати наноструктурні елементи радіоелектронних засобів, користуючись електричними схемами класифікувати пристрої, побудовані на базі наноструктурних елементів радіоелектронних засобів, пояснити їхнє призначення та принципи функціювання, самостійно набувати нових знань, готувати матеріали для доповідей та публікацій.

Очна форма

Навчальна дисципліна “Наноструктурні елементи радіоелектронних засобів” є обов’язковою компонентою освітньої програми і використовує результати вивчення “Теорія передавання інформації”, “Математичне моделювання систем та процесів” і “Наноелектроніка” , а також “Загальна фізика”, “Матеріали сучасної електроніки” і “Компонентна база радіоелектронних засобів”. Попередні вимоги: 1. Знати фізичні принципи функціювання напівпровідникових приладів. 2. Володіти базовими знаннями стосовно кодування та передавання інформації. 3. Володіти навичками математичного та комп’ютерного моделювання систем та процесів в радіотехніці. 4. Розуміти фізичні ефекти, які мають місце в типових наноструктурах, шляхи переходу від мікро- до наноелектронних приладів. 5. Вміти надати опис нанотехнологічних процесів, а також фізичних основ побудови та функціювання приладів наноелектроніки.

У програмі дисципліни розглядаються фізичні ефекти, які мають місце в типових наноструктурах, фізичні основи побудови та функціювання приладів наноелектроніки; застосування елементів та приладів наноелектроніки і нових матеріалів при розробці, виготовленні, впровадженні та експлуатації апаратних засобів передачі, обробки та захисту інформації.

1. М.Г. Находкін, Д.І. Шека. Фізичні основи мікро- та наноелектроніки: підручник. - К.: ВПЦ “Київський університет”, - 2005, 431 с. (НБУ ім. В. Вернадського, Бібліотека ім. М. Максимовича) 2. Ю.М. Поплавко, О.В. Борисов, Ю.І. Якименко. Нанфізика, наноматеріали, наноелектроніка. - К.: НТТУ “КПІ”, - 2012, 300 с. (НБУ ім. В. Вернадського) 3. Будник М.М., Войтович І.Д., Ільченко В.В., Корсунський В.М. Фізико-технологічні основи наноелектроніки: навчальний посібник. – Київ: Інтерсервіс, 2015. – 383 с. (Бібліотека ім. М. Максимовича) 4. Будник М.М., Баужа О.С., Войтович І.Д., Корсунський В.М. Вступ до квантових обчислень та квантових комп’ютерів. – К. : Інтерсервіс, 2014. – 95 с. (Бібліотека ім. М. Максимовича) 5. М. М. Будник, І. Д. Войтович, А. В. Коваленко, В. М. Корсунський, В. Н. Курашов, О. В. Прокопенко. Прикладна фізика та електроніка: підручник. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2020. – 431 с. (Бібліотека ім. М. Максимовича)

Лекції, практичні заняття, самостійна індивідуальна робота.

Семестрове оцінювання. Протягом семестру передбачено проведення однієї письмової модульної контрольної роботи за матеріалами лекцій. Іншою формою контролю є усна доповідь на семінарському занятті або реферат за матеріалами самостійної підготовки. Підсумкове оцінювання відбуваєьбся у формі іспиту. Форма іспиту – письмова. Всього за іспит можна отримати від 0 до 40 балів. Умовою досягнення позитивної оцінки за дисципліну є отримання не менше ніж 60 балів, при цьому оцінка за іспит не може бути меншою 24 балів.

Українська