Інфопакет

Стилістичне редагування художнього тексту

ДВС.1.04

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2022/2023

3 Семестр

4

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів. ПРН 22. Знати принципи літературного редагування та перекладацьких проєктів та застосовувати на практиці. ПРН 25.2. Знати жанрово-стилістичні особливості перекладу поетичних, прозових, драматичних творів, здійснювати аналіз перекладів та переклад літературних текстів поетичного, прозового та драматичного жанру. ПРН 27.2. Знати принципи стилістичного редагування різножанрових художніх текстів та застосовувати їх на практиці.

Очна форма

До початку вивчення цього курсу студенти повинні знати український правопис, основи теорії, історії, методики й критики перекладу, літературознавства й культурології, порівняльної стилістики англійської та української мов, а також жанрової та індивідуально-авторської стилістики; уміти думати творчо і критично, перекладати художні тексти різного ступеня складності і жанрово-стильового наповнення, у тім числі прозу англомовних письменників різних художніх шкіл та спрямувань, драматургію, кіносценарії художніх стрічок, лібрето, а також поезію відповідно до свого хисту і творчої схильності, писати критико-аналітичні есе про видані переклади, робити порівняльні розбори перекладацьких спроб авторизованих та навчальних перекладів, писати перехресні «внутрішні» рецензії на свої переклади, мати базові навички саморедагування й оформлення тексту, володіти технікою роботи зі словниками та довідниками, зокрема електронними, вести дослідницький пошук.

Метою навчання є формування системи знань та навичок у царині редагування перекладних художніх творів різних жанрів, випрацювання умінь усебічно аналізувати текст оригіналу та перекладу для розв’язання складних завдань редактора і саморедактора. Дисципліна складається із двох змістових частин і розглядає теоретичні та практичні аспекти редагування перекладної художньої літератури, зокрема класичні та сучасні методи редакторської роботи, особливості співпраці перекладача та редактора, мовностилістичні особливості редагування художньої перекладної літератури, творчі проблеми редагування художньої перекладної літератури, тощо. Дисципліна акцентує увагу на груповій роботі над аналізом та редагуванням перекладних художніх творів – мобілізує студентів до зіставлень варіантів перекладу, перехресного рецензування творчих спроб, творчих дебатів щодо їхньої якості, стимулює вміння аргументувати й обстоювати свою думку і свої оцінки різних версій тлумачення.

1. Губарець В. Редактор і переклад. Основи видавничої роботи з видавничими текстами: Навчальний посібник – Тернопіль: Богдан, 2012. 176 с. 2. Завгородня Л. В. Основи літературного редагування та коректури : навч. посіб. Черкаси : Брама, 2010. 164 с. 3. Зарицький М. Переклад: створення та редагування. К. Парламентське видавництво, 2004. 120 с. 4. Партико З. В. Норми редагування перекладів / Вісник Книжкової палати. 2013. № 7. С. 9-14 5. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. 3тє вид. Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2000. 248 с. 6. Translation Revision and Post-editing: Industry Practices and Cognitive Processes / ed. by M. Koponen, B. Mossop, I. S. Robert, G. Scocchera. London and New York: Routledge, 2020. 294 p. 7. Mossop B. Editing and Revising for Translators. 3rd edition. Routledge, 2014. 255 p.

Основними навчальними заходами та методами викладання є настановча бесіда (лекція), індивідуальний (зокрема письмовий у формі критичною есе) та диспутивний груповий (в аудиторії) зіставний розбір множини перекладів з пропонованими правками і обґрунтуванням варіантів тлумачення, редагування чужих перекладів і саморедагування, вправи на міжстильовий тощо) переклад, різні види аналізу перекладу (описовий, контрастивний, жанрово-стилістичний; трансформаційний, компонентний тощо), вивчення й опанування передового досвіду майстрів перекладу, редагування та критики.

Критеріями оцінювання виступають фахові вимоги до перекладача- редактора, відповідні потенційним умовам його майбутньої роботи у видавництві перекладної художньої літератури або фрілансером, а методами –письмові завдання на редагування й саморедагування (18 балів), усні критичні розбори для виявлення, підживлення та корекції фахових навичок та індивідуальних творчих (художніх) схильностей (18 балів), підготовка та презентація групових проектів (14 балів) та творчої роботи (10 балів). Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту. Максимальний розподіл здійснюється за таким алгоритмом: семестровий контроль: 60 балів (60%) та екзамен – 40 балів (40%). Студенти, які за семестр набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів, до складання екзамену не допускаються. Якщо студент на екзамені набрав менше 24 балів, то у заліковій відомості вказується сумарна кількість набраних балів та виставляється оцінка «Незадовільно».

Українська, англійська