Інфопакет

Міжнародне екологічне право

ДВС.7.01

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

1

Результатами навчання є знання та навички: знати основні правові категорії міжнародного екологічного права і проблеми їх застосування, систему міжнародного екологічного права, джерела міжнародного екологічного права, співвідношення норм міжнародного та національного екологічного права і проблеми організаційно-функціонального та нормативно-правового забезпечення їх гармонійного застосування; знати актуальні теоретичні доктринальні та практичні проблеми міжнародного екологічного права та міжнародно-правові механізми ефективного захисту екологічних прав людини; демонструвати здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу наукової та правової інформації щодо формування, розвитку та ефективності норм міжнародного екологічного права; передбачати недоліки реалізації норм міжнародного екологічного права з огляду на особливості їх змісту та застосування.

Дистанційне навчання

Попередніми умовами для опанування навчальної дисципліни є: знати основи теорії права, мати компетентності набуті в процесі вивчення конституційного, адміністративного, міжнародного публічного, екологічного, цивільно-процесуального, цивільного права; вміти застосовувати одержані теоретичні знання щодо тлумачення, дії та реалізації міжнародних норм на національному рівні; самостійно вирішувати практичні завдання щодо захисту екологічних прав людини; володіти навичками синтезу, аналізу, узагальнення та тлумачення норм права.

Навчальна дисципліна спрямована на вивчення: теоретико-правових засад формування та визначення міжнародного екологічного права; принципів та джерел міжнародного екологічного права; інституційного механізму міжнародного екологічного права; міжнародно-правових способів захисту екологічних прав людини у системі міжнародного права; проблем міжнародно-правової відповідальності за транскордонну екологічну шкоду; участі України у міжнародному співробітництві в сфері охорони довкілля та забезпечення міжнародної екологічної безпеки; міжнародно-правового регулювання використання природних ресурсів та об’єктів; міжнародно-правової охорона природних об’єктів та навколишнього середовища; особливостей міжнародно-правового забезпечення екологічної безпеки.

1. Гетьман А. П., Анісімова Г. В. Еколого-правова політика: сучасні підходи до формування//Теорія і практика правознавства. 2021. Вип. 1. (19). с.39-63. 2. Международное экологическое право : Учебник / Отв. ред. Р. М. Валеев. М.: Статут, 2012. 639с. 3. Медведєва М. О. Теоретичні та практичні аспекти реалізації міжнародно-правових норм у галузі охорони навколишнього середовища : [монографія] / Марина Олександрівна Медведєва ; за наук. ред. О. В. Задорожнього. К. : Фенікс, 2012. 479с. 4. Чечель А.О., Мороз Є.О. Екологічна політика держави як стратегічний напрям розвитку та діяльності органів місцевого самоврядування за умов децентралізації (на прикладі Запорізької області). Вчені записки ТНУ В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2021. Том 32 (71). С. 77-88.

Із урахуванням змісту навчального матеріалу та цілей навчання, у процесі викладання дисципліни використовуються такі традиційні та інноваційні технології навчання: - лекції, присвячені вивченню науково-правових засад особливостей правового регулювання екологічних відносин на міжнародно-правовому рівні та практики його застосування в Україні із застосуванням презентаційних матеріалів; - семінарські заняття, на яких здійснюється формування у студентів практичних вмінь та навичок щодо самостійного розв’язання практичних проблем, які виникають у процесі реалізації норм міжнародних екологічних угод, учасницею яких є Україна, та захисту екологічних прав громадян України міжнародно-правовими засобами (шляхом підготовки теоретичних питань, проведення дискусій, порівняльного аналізу норм міжнародного та національного екологічного законодавства тощо.

Методи та критерії оцінювання обираються викладачем, який проводить семінарські заняття, в межах кількості балів, передбачених програмою навчальної дисципліни. Семестрове оцінювання здійснюється у таких межах: усне опитування від 2 до 4 балів; участь у дискусії - від 2 до 4 балів; доповідь від 4 до 6 балів; наукова робота від 6 до 10 балів; тестування (з набору суджень вибрати вірні) від 4 до 6 балів; дві модульні контрольні роботи від 3 до 5 балів (всього - від 6 до 10 балів). Мінімальний бал, який має бути отриманий студентом за відповідними формами оцінювання складає 24 бали за семестр, а максимальна кількість балів - 40 балів. Підсумкове оцінювання здійснюється у формі іспиту. Максимальна підсумкова оцінка може становити 100 балів.

Українська