Інфопакет

Порівняльно-історична граматика слов’янських мов

ННД 16.07

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

4 Семестр

4

ПРН 1. Вільно спілкуватися білоруською мовою, використовувати її для організації̈ ефективної̈ міжкультурної̈ комунікації̈. ПРН 10. Знати норми літературної білоруської мови та вміти застосовувати їх у практичній діяльності. ПРН 11. Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною та білоруською мовами. Повний перелік результатів навчання за освітньою програмою подано у пункті “Профіль програми”.

Дистанційне навчання

знати: гіпотези етно- та глотогенезу слов’ян, поділ слов’янських мов за групами, загальну характеристику кожної групи, основні характеристики старослов’янської мови та джерела виникнення слов’янського письма; історію наукових студій та основні джерела у галузі порівняльно-історичного вивчення словʼянських мов. уміти: орієнтуватись у відповідній науковій та довідковій літературі, володіти теоретико-методологічним апаратом студій у цих галузях; володіти: навичками порівняльно-історичного і зіставно-типологічного аналізу у компаративно-типологічному ракурсі, прийомами залучення екстралінгвістичних фактів для пояснення особливостей походження та розвитку словʼянських мов.

Мета – дати поглиблені знання з порівняльного вивчення слов’янських мов, які забезпечили б студентам міцну основу для вільного володіння описовим та історичним підходами до вивчення слов’янських мов, фахового лінгвістичного аналізу чеської мови серед інших слов’янських мов, опанування навичок використання прийомів порівняльно-історичного мовознавства. Предметом навчальної дисципліни є основні проблеми порівняльно-історичного і компаративно-типологічного дослідження слов’янських мов зі спеціальною увагою до української та чеської мов; історико-діахронічний аналіз цих мов із точки зору типології споріднених мов і з урахуванням фактів матеріальної та духовної історії словʼян, їх багатовікових контактів з різними етносами та їх мовами. Особлива увага приділяється історії прасловʼянської мови як вихідної для сучасних словʼянських мов, а також методам і джерелам її реконструкції. Дисципліна складається з двох змістових модулів і закінчується екзаменом.

Гаспаров Б. М., Сигалов П. С. Сравнительная грамматика славянских языков. – Тарту, 1974. – Т. 1–2. Мельничук О. С., Коломієць В. Т., Линник Т. Г. Поєднання зіставно-типологічного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов’янських мов // Слов’янське мовознавство. Х Міжнародний з’їзд славістів. – К., 1988. – С. 53–85. Півторак Г. П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і правда про трьох братів слов’янських зі „спільної” колиски. – К., 2004. Черниш Т.О. Нариси зі слов’янської порівняльно-історичної лексикології та етимології. – К., 2010. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / Ю. Шевельов ; пер. С. Вакуленко, А. Даниленко. – Харків, 2002.

Практичні заняття, керівництво самостійною роботою та контроль за її виконанням, індивідуальні консультації, передекзаменаційна консультація, екзамен.

Оцінювання здійснюється відповідно до запланованих видів робіт та форм контролю: відповідь на практичному занятті / виконання поточних завдань (2/3 б.), тест з відкритими та закритими відповідями (3/5 б.), написання текстів зі збереженням мовних норм (2/3 б.), модульна контрольна робота (2/5 б.). Упродовж семестру перевіряються письмові роботи, проводяться індивідуальні консультації, оцінюється рівень засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання. Змістові модулі завершуються написанням модульної контрольної роботи. Підсумкове оцінювання проводиться у формі комплексного іспиту. Семестрову підсумкову оцінку формує сума балів за усі заплановані види робіт, та балів, отриманих на іспиті, максимальний розподіл здійснюється за алгоритмом: 60 балів (60%) – семестровий контроль і 40 балів (40%) – іспит).

українська