Інфопакет

Історія Середньовічного Сходу

ОК.18

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

2 Семестр

3

Формування компетентностей аналізувати процеси цивілізаційної еволюції Середньовічного Сходу, розуміти релігійно-ідеологічні, культурно-господарські, соціально-політичні й ментально-психологічні особливості афро-азійських народів, використовувати отримані знання при опануванні інших історичних та гуманітарних дисциплін, застосовувати їх на практиці в науковій, політичній, дипломатичній, культурологічній, архівно-бібліотечній, музейній, етнологічній, літературній та викладацькій роботі.

Дистанційне навчання

1. Знати історію Стародавнього Сходу. 2. Вміти працювати з джерелами старосхідного походження. 3. Володіти елементарними навичками джерельної критики, історичного аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Дисципліна забезпечує розуміння студентами сутності й особливостей історичного розвитку традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу протягом III-XVII ст., місця афро-азійського середньовіччя у світовому історичному процесі в контексті його геостратегічної східно-західної дихотомії. Вивчаються процеси етнополітичної і соціально-економічної еволюції та духовного розвитку східних народів, історія яких подається у нерозривній єдності з історією природи. Приділяється увага проблемам екологічного, демографічного та психологічного чинників у розвитку традиційних східних цивілізацій, ролі особи та видатних особистостей в середньовічній історії афро-азійського регіону.

1. Рубель В.А. Історіописання на Сході. Книга перша. Стародавній Єгипет і Передня Азія. Біла Церква: ТОВ «Білоцерківдрук», 2019. 416 с. 2. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. Київ: Либідь, 1997. 464 с. 3. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. Київ: Либідь, 2002. 736 с. 4. Рубель В.А. Історія Середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. Вид. 3-тє, доп. і перероб. Київ: Либідь, 2011. 792 с. 5. Дьячков С.В. История средневекового Востока: Конспект лекций. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2013. 420 с.

90 годин: 28 лекцій, 16 семінарів, 46 самостійна робота. - семестрове оцінювання: 1. Письмовий колоквіум з перевірки самостійної роботи студентів за проблематикою ЗМ1: РН1 – 14 балів/ 8 балів*. 2. Письмовий колоквіум з перевірки самостійної роботи студентів за проблематикою ЗМ2: РН1 – 14 балів/ 8 балів. 3. Модульна контрольна робота за тематикою ЗМ1: РН1 – 10 балів / 6 балів. 4. Модульна контрольна робота за тематикою ЗМ2: РН 1 – 10 балів / 6 балів. 5. Оцінювання роботи на семінарах за темами ЗМ1: РН2, 3.1, 4 – 16 балів / 10 балів. 6. Оцінювання роботи на семінарах за темами ЗМ2: РН2, 3.1, 4 – 16 балів / 10 балів. - підсумкове оцінювання: залік. 7. Тестова залікова робота: РН3.2 – 20 балів / 12 балів. Тестова залікова робота містить 20 завдань, правильна відповідь на кожне з яких оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на заліку – 20 балів.

Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем двох змістових модулів (бали, отримані за виконання письмових колоквіумів з перевірки результативності самостійної роботи студентів, модульних контрольних робіт та за роботу на семінарських заняттях), а також бали, отримані за виконання тестової залікової роботи. Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари і самостійну роботу студентів та завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 7, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 8 –15. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Українська