Прикладні геоінформаційні системи (ГІС в тран.-лог. сист. та план. і упр. розв. тер.)_ОПП Карт._7 с.
Освітня програма: Картографія, географічні інформаційні системи, дистанційне зондування Землі
Структурний підрозділ: Географічний факультет
Назва дисципліни
Прикладні геоінформаційні системи (ГІС в тран.-лог. сист. та план. і упр. розв. тер.)_ОПП Карт._7 с.
Код дисципліни
ДВВ 3.05.01
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
7 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
3
Результати навчання
Дати знання з теорії та практичного застосування процедур та методик збору і обробки геопросторових даних для забезпечення вирішення задач моніторингу, муніципального управління, земельного кадастру. Сформувати навички з обробки відповідних геопросторових даних в програмному середовищі геоінформаційної системи.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1.Успішне опанування курсів: «Основи дистанційного зондування Землі», «Основи ГІС і баз даних», «Топографія з основами геодезії», «Цифрова картографія».
2.Знання теоретичних та практичних основ дистанційного зондування Землі, геодезії, геоінформаційних систем і технологій.
3.Володіння навичками роботи в програмному середовищі ArcGIS.
Зміст навчальної дисципліни
Дисципліна складається з двох змістових модулів.
В основі першого модулю лежить розгляд можливості формування кадастрової бази земельних ділянок на основі структури геоінформаційної системи – поєднання метричної і атрибутивної складової в одній базі геопросторових даних. При такому підході виміри просторових об’єктів реалізуються векторною моделлю (полігони, лінії, точки), а юридична складова подається атрибутами. Розглядаються теоретичні аспекти формування бази даних кадастру нерухомості: види кадастрів – правовий і фіскальний, кадастрові об’єкти – земельні ділянки, міські квартали, зони інженерних мереж, контрольні пункти, типи ґрунту тощо. Розглядаються базові положення ведення земельного кадастру в Україні, архітектура та функції Національної кадастрової системи.
Другий модуль присвячений одному із завдань муніципального управління – моделюванню дорожньої мережі в середовищі геоінформаційної системи на основі векторного полілінійного шару доріг. Створена модель дозволяє вирішувати комплекс задач з обчислення оптимального шляху в межах населеного пунктами, забезпечувати обчислення зон зі сталими параметрами їх досягнення з визначеного пункту, проводити групове керування парком транспортних засобів тощо.
Рекомендована та необхідна література
1.Закон України ”Про Державний земельний кадастр” // ВВР, 2011, № 8, ст.61. Електронна версія на сайті ВРУ
2.Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10. 2012 № 1051 ”Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”. Електронна версія на сайті ВРУ
3.Міхно О. Г., Патракеєв І. М. Прикладні геоінформаційні системи: навчальний посібник. КНУ імені Тараса Шевченка, 2020, - 98 с.
4.Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник / М. Г. Ступень, Р. Й. Гулько, О. Я. Микула та ін.; За заг. ред. М. Г. Ступеня. – 2-ге видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ-2000», 2006. – 336 с.
5.Володін М. О. Основи земельного кадастру. Навч. посібник. – Київ: 2000. – 320 с. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kadastrua.ru/osnovi-zemelnogo-kadastru-m-o-volodin.htm.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
У курсі передбачено два змістових навчальних модулі. Заняття проводяться у вигляді лекцій, практичних робіт та самостійної домашньої роботи. Завершується дисципліна – заліком (у 7-му семестрі).
Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, проводяться тематичні письмові тестові роботи. Для визначення рівня досягнення результатів навчання, передбачених пунктами 2.1 – 2.2, студенти під час практичних занять демонструють результати своєї самостійної роботи та набуті навички.
Для студентів, які упродовж семестру не досягли мінімального рубіжного рівня оцінки (60% від максимально можливої кількості балів) проводиться заключна контрольна робота, максимальна оцінка за яку не може перевищувати 40% підсумкової оцінки (до 40 балів за 100 – бальною шкалою).
Умовою отримання позитивної результуючої оцінки з дисципліни є досягнення не менш як 60% від максимально можливої кількості балів.
Методи та критерії оцінювання
Підсумкове оцінювання у формі заліку (усно/письмова форма): максимальна кількість балів на заліку - 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали (60% максимальної кількості балів, відведених на залік).
Студенти, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів до складання заліку не допускаються. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 36 балів.
Студент допускається до заліку за умови подання всіх передбачених планом звітів за практичну роботу.
За роботи, подані не в зазначений термін, віднімається по 2 бали за кожен день прострочки.
Мова викладання
Українська
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Олексій
Григорович
Міхно
Геодезії та картографії
Географічний факультет
Географічний факультет
Микола
Анатолійович
Молочко
Геодезії та картографії
Географічний факультет
Географічний факультет
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни
Геодезії та картографії
Географічний факультет
Геодезії та картографії
Географічний факультет