Інфопакет

Багатосеместрова дисципліна: Латинська герменевтика (6 семестр)

ННД.19

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2021/2022

6 Семестр

4

ПРН 11. Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною, класичними та іноземною мовами. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори античної літератури, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі. ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів давньогрецької і латинської мов. ПРН 21. Мати навички перекладу текстів різних стилів і жанрів давньогрецькою і латинською мовою.

Очна форма

Знати загальні відомості про історико-культурний контекст періоду республіки у Давньому Римі; володіти основами граматики латинської мови, зокрема синтаксису складного речення, базовими вміннями і навичками перекладу, методами лінгвокультурологічного і граматичного аналізу латинських оригінальних текстів.

Мета курсу «Латинська герменевтика» - надати студентам знання про герменевтику як мистецтво витлумачення тексту, універсальну науку про розуміння, комплексний метод дослідження, її ідеї та принципи; сформувати методологічний інструментарій герменевтичного аналізу (навички читання, інтерпретації, перекладу) латинських текстів. Анотація. Лекційно-практичний курс складається з двох змістових частин. Друга частина знайомить з історією становлення римської риторики, протиборством течій, вченням про тропи і фігури, класифікацією риторичних засобів М.Ф. Квінтіліана, розкриває різні аспекти герменевтичного дослідження на прикладі «Першої промови проти Катіліни» М.Т. Цицерона.

Абрамович С.Д., Молдован В.В., Чикарькова М.Ю. Риторика загальна та судова: Навч. посіб. К.: Юрінком Інтер, 2002. 416 с. Йополло А.М. Цицерон та латинська філософська лексика // Історія європейської цивілізації. Рим / за ред. У. Еко. Х.: «Фоліо», 2015. С. 347-352. Gruen Erich S. The Last Generation of the Roman republic. – California: University of California press, 1974. 615 p. M. Fabii Quintiliani “Institutio oratoria”, lib. IX, caput VI // Aula linguae latinae. М.-Л.: Учпедгиз, 1950. С. 81-87.

Лекції, практичні заняття; відеоматеріали та презентації (Microsoft PowerPoint); самостійна робота (підготовка матеріалів за заданою темою, презентації, контрольні та самостійні роботи).

Загальну семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за навчальний рік являє собою середнє арифметичне підсумкових семестрових оцінок за V і VІ семестри, що складається із балів, отриманих за залік. Підсумкове оцінювання проводиться у формі іспиту. Максимальна кількість балів на іспиті – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали. На іспиті оцінюються такі результати навчання: РН 1.1-1.5; РН 2.1-2.5; РН 3.1; РН 4.1-4.3. Іспит проводиться у формі письмової роботи з відкритими відповідями на два теоретичні питання, кожне з яких оцінюється максимально 10 балами, і практичного завдання, яке максимально оцінюється 20 балами. Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій програмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології

українська