Інфопакет

Наносистеми в сенсориці, адсорбції та каталізі

ВБ.5.07

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Глибоко розуміти основні факти, концепції, принципи і теорії, що стосуються предметної області, опанованої у ході магістерської програми, використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем, а також проведення досліджень з відповідного напряму хімії. Застосовувати отримані знання і розуміння для вирішення нових якісних та кількісних задач хімії. Синтезувати хімічні сполуки із заданими властивостями, аналізувати їх і оцінювати відповідність заданим вимогам. Планувати, організовувати та здійснювати експериментальні дослідження з хімії з використанням сучасного обладнання, грамотно обробляти їх результати та робити обґрунтовані висновки. Інтерпретувати експериментально отримані дані та співвідносити їх з відповідними теоріями в хімії.

Очна форма

Володіти знаннями по основам синтезу хімічних сполук різної хімічної природи та базовими знаннями з університетських курсів фізики, вищої математики, фізичної хімії та колоїдної хімії на рівні бакалаврату.

В курсі "Наносистеми в сенсориці, адсорбції та каталізі" викладаються основні закономірності формування наносистем, особливості їх класифікації, сучасні методи їх одержання, вивчення морфології і фізико-хімічних властивостей наносистем на основі металів, оксидів, вуглецевих матеріалів тощо. Викладаються методи одержання напівпровідникових наноматеріалів та вплив умов їх формування на сенсорні і адсорбційно-каталітичні властивості; методи модифікування наноматеріалів з метою одержання високоактивних каталізаторів і високочутливих та швидкодіючих адсорбційно-напівпровідникових газових сенсорів; принцип дії сенсорів та механізм формування їх чутливості, фізико-хімічні методи дослідження наноматеріалів та основних параметрів сенсорів, створених на їх основі.

1. Олексенко Л.П., Максимович Н.П., Матушко І.П. Адсорбційно-напівпровідникові сенсори газів. Навчальний посібник.–Київ: ВПЦ «Київський університет».– 2016.–111 с. 2. Олексенко Л.П., Максимович Н.П., Матушко І.П., Федоренко Г.В. Газові сенсори та застосування наноматеріалів у сенсориці. Навчальний посібник. – Київ: ВПЦ «Київський університет».–2019.–143 с. 3. Poole C.P., Owens F.J. Introduction to Nanotehnology.–US: Wiley InterScience.–2003.–336 р. 4. Фреїк Д.М., Яцишин Б.П. Технологічні аспекти нанокластерних і нанокристалічних структур // Фізика і хімія твердого тіла. –2007. – Т.8. – №1. – С. 7–24. 5. Кунтий О., Яцишин М., Зозуля Т., Добровецька О., Решетняк О. Електрохімічний синтез металевих наночастинок і нанокомпозитів. Монографія. – Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка».–2019.–288 с. 6. Кунтий О. Електрохімія та морфологія дисперсних металів. Монографія. Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка».–2019.–288с.

Лекції, Лабораторні заняття

Оцінювання здійснюється за 100-бальною системою. Семестровий контроль включає написання контрольної роботи, захист наукової статті, що написана на основі сукупності даних по виконаним лабораторним роботам, виконання самостійних робіт та підготовка усної доповіді з презентацією. Максимальна/мінімальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом під час семестрового оцінювання 60 балів/36 балів. Підсумкове оцінювання проводиться у формі екзамену. Максимальна/мінімальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом на екзамені 40 балів/24 бали.

Українська