Комплексна дисципліна: Вступ до філології. Частина 2: Вступ до літературознавства

Освітня програма: Класична філологія та англійська мова

Структурний підрозділ: Навчально-науковий інститут філології

Назва дисципліни
Комплексна дисципліна: Вступ до філології. Частина 2: Вступ до літературознавства
Код дисципліни
ННД.02
Тип модуля
Обов’язкова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Перший
Рік навчання
2021/2022
Семестр / Триместр
1 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
2
Результати навчання
ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв'язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів. ПРН 8. Знати й розуміти систему давньогрецької, латинської та іноземної мов, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію давньогрецької і латинської мов та літератур, вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності. ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття і категорії класичної філології і теоретичні положення загального мовознавства, уміти застосовувати їху професійній діяльності. ПРН 23. Розуміти ідейні основи різних теорій походження мов, описувати мовні універсалії та типологію мов, аналізувати мову як діяльність, застосовувати знання з різних галузей мовознавства у професійній діяльності.
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні характеристики літературознавства як науки про мистецтво слова; зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними науками; володіти основними фактологічними знаннями гуманітарного характеру. - Уміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо особливостей розвитку літературного процесу в різних історичних умовах упродовж століть; застосовувати основні поняття в аналізі літературних явищ і процесів; планувати та оцінювати власну роботу; застосовувати інтерактивні й мультимедійні засоби. - Володіти елементарними навичками наукового дослідження та управління інформацією; критичного ставлення до аналізованих явищ; використання іншомовних фахових інформативних джерел; роботи з літературними текстами; продукування складних усних і письмових повідомлень; взаємодії і співробітництва у навчанні в ситуаціях пошукового характеру.
Зміст навчальної дисципліни
Мета дисципліни – систематизація й осмислення студентами знань з літературознавства, оволодіння навиками аналізу літературного твору, вільне оперування фаховою термінологією, основними літературознавчими категоріями і поняттями, зосередження уваги на смисловому навантаженні, специфіці художнього тексту. Дисципліна передбачає аудиторну роботу у формі лекційних занять та самостійну роботу спрямовану на вивчення практичних посібників, критичне прочитання художніх текстів, творчі завдання з художнього письма. Протягом вивчення дисципліни студенти опановують сучасну методику аналізу літературних творів, виробляють системні принципи та засоби аналітичного мислення, застосовують методику літературознавчих досліджень на практиці.
Рекомендована та необхідна література
Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. К.: Смолоскип, 2008. Безпечний І. Теорія літератури.– К.: Смолоскип, 2008. Вступ до літературознавства / упоряд.Н.І. Бернадська. К.: Освіта,1995. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. К., 2003. Лессінг Г.-Е. Лаокоон, або про межі малярства й поезії. К., 1968. Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. К.: ВЦ «Академія», 2007. Павличко С. Теорія літератури. К.: Основи, 2002. Потебня О.Поетика і естетика слова. К.: Наук.думка, 1991. Семенюк Г. Ф., Гуляк А.Б., Бондарева О.Є. Версифікація: Теорія і практика віршування. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. К.,2003. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Зібр. творів: У 50-и т. К., 1981. Т.31.
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекційні заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Семестрове оцінювання: Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (яка синтезує і самостійну роботу з опрацювання теоретичного матеріалу для підготовки до аудиторної: усні відповіді, евристичні бесіди, участь у дискусії, презентація проекту) та за самостійну роботу (підготовка презентації проекту). Усі види робіт за семестр мають у підсумку: • у максимальному вимірі 100 балів, • у мінімальному вимірі 60 балів. Підсумкове оцінювання: залік. Детальний опис форм, критеріїв та організації оцінювання наведено у робочій поограмі дисципліни, оприлюдненій на офіційному сайті Навчально-наукового інституту філології.
Мова викладання
українська