Інфопакет

Основи Фур'є оптики

ОК14

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

3 Семестр

3

Оволодіння сучасними методами фур’є - перетворень для обробки, запису та аналізу оптичних просторових сигналів. Вироблення вміння розв’язувати практичні задачі та застосовувати отримані теоретичні знання в подальшій науковій роботі.

Очна форма

Студент повинен знати: основні розділи загальних курсів математики та фізики: «Математичний аналіз», «Оптика», «Електрика», «Атомна фізика», основних тем курсів теоретичної фізики «Квантова механіка», «Електродинаміка», «Фізика твердого тіла», зокрема, знати основні закони електрики, оптики, математичного аналізу, основи математичної фізики. Студент повинен вміти: розв’язувати задачі з курсів електрики, електродинаміки та квантової механіки, зокрема, диференційні та інтегро-диференційні рівняння, застосовувати попередні знання з курсів математичного аналізу, математичної фізики; будувати математичну модель для фізичної системи. Знати та вміти проводити аналіз оптичних систем в частотно - просторовій області. Розбиратися в питаннях роздільної здатності оптичної апаратури.

Кореляція, перетворення Фур’є (ПФ), властивості ПФ, основні теореми. Пробні та узагальнені функції. Кутовий спектр поля і просторові частоти. Шар простору як фільтр просторових частот. Взаємодія сигналу з фільтром. Дифракція Френеля і Фраунгофера. Параболічна та сферична оптика. Лінза як фур’є-транслятор. Просторова фільтрація. Перетворення гауссового пучка лінзовою системою. Часова і просторова когерентність. Різночастотна інтерференція, фур’є спектроскопія. Зірковий інтерферометр, точкове джерело. Оптичні методи обробки інформації. Синтез в частотній області. Просторова фільтрація. Некогерентні системи обробки інформації. Когерентна радіолокація із синтезованою апертурою. Подвійний зміст просторових частот. Розв’язування фізичних задач з використанням теореми Парсеваля. Граничні можливості фур’є - оптики та Фур’є спектроскопії.

1. Конончук Г.Л., Прокопець В.М., Стукаленко В.В. Вступ до фур’є-оптики. ВПЦ «Київський університет», 2010. 2. Гудмен Дж. Введение в Фурье-оптику. 3.. Сороко Л.М. Введение в когерентную оптику и голографию.

Лекції, демонстраційні лабораторні роботи, доповіді

Оцінювання знань здійснюється за модульною системою оцінювання. Складається з 2 модулів. Форми поточного контролю: оцінка рівня знань контрольними роботами та доповідями. Студент може отримати максимум 30 балів за кожен модуль. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в семестрі: 100 балів за змістовні модулі, кредитний бал розраховується як сума балів, отриманих студентами в кожному модулі, і максимум 40 балів на підсумковому заліку в кінці семестру.

Українська