Інфопакет

Сучасні політичні та правові вчення

Вибіркова дисципліна для ОП

Другий

2021/2022

2 Семестр

3

Знати: предмет, завдання та методологію дисципліни “Сучасні політичні та правові вчення”, її місце в системі навчальних дисциплін. Знати: основні наукові проблеми Сучасних політичних, державницьких та правових концепцій та доктрин. Знати особливості сучасного міждисциплінарного правового знання та його проблемний науковий характер. Вміти досліджувати та робити висновки щодо змісту правових і державницьких ідей, концепцій, доктрин; аналізувати особливості становлення правових і державницьких теоретичних напрямів. Вміти бачити зв’язки культурно-історичного розвитку демократичних суспільств минулого та їх сучасного стану, а також закономірності виникнення концепцій та теорій, що вивчаються. Аналізувати інформацію з першоджерел, оцінювати її з точки зору наступності та новизни, використовувати сучасні інформаційні технології і бази даних при характеристиці сучасних поглядів на державно-правові явища.

1) знання понятійно-категоріального апарату юридичної науки отримані в результаті вивчення дисципліни «Теорія права»; знання розвитку вчень про державу та право, отримані в результаті вивчення дисципліни «Історія правової та державницької думки»; знання базових галузевих юридичних дисциплін. 2) володіння навичками аналізу положень джерел права. 3) уміння збирати, обробляти та узагальнювати правовий матеріал.

При вивченні дисципліни розкриваються підходи до розуміння ключових державно-правових явищ таких, як право, держава, роль держави і права у суспільстві, співвідношення держави, права, економіки, політики, культури у ХХ та ХХІ століттях. Розглядається також проблема прав людини, їх місце в сучасних теоріях та концепціях держави. Студенти повинні ознайомитися з основними тенденціями сучасних правових та державницьких ідей, концепцій, теорій та вміти їх розпізнавати; дослідити проблематику мети, значення та форм існування держави і права в сучасних Західних демократіях, їх взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами; вивчити основні аспекти взаємовпливу культури, політики, економіки, права та держави в демократичних суспільствах. Навчитися формувати міждисциплінарний об’єкт правових досліджень відповідно до закономірностей постнекласичного періоду розвитку науки.

1. Гайек Ф. А. Право, законодавство та свобода. — К.: Аквілон-Прес, 2000. 2. Ерліх Є. Соціологія права (1922) // Проблеми філософії права, 2005. – Т. 3, № 1/2. – С. 161-167. 3. Касаткін С. Позитивізм в англо-американській філософії права. Вчення Герберта Л. А. Харта / С. Касаткін. // Філософія права і загальна теорія права. – 2013. – №1. – С. 300–313. 4. Кістяківський Б.О. Вибране / Б.О. Кістяківський. – Київ : Абрис, 1996. – 478 с. 5. Куц Г.М. Неолібералізм в європейській та англо-американській традиціях // Проблеми законності : збірник наукових праць, 2016. – Вип. 133. – C. 249-258. 6. Мельник М.О. Історія виникнення та розвитку школи правового реалізму // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія", 2016. – Т. 181 : Юридичні науки. – C. 73-77. 7. Политическая философия австрийской школы: К.Менгер, Л.Мизес, Ф.Хайек: пер. с англ. / Р. Кубедду. - М. : ИРИСЭН : Мысль, 2008. - 406 с.

Лекція, семінарське заняття, самостійна робота студента

- семестрові форми оцінювання: 1. експрес опитування – від 1 до 3 балів; 2. колоквіум – від 2 до 4 балів; 3. доповіді (презентації) – від 3 до 5 балів; 4. тестування (з набору суджень вибрати правильні) – від 6 до 8 балів; 5. дві модульні контрольні роботи – від 6 до 10 балів за кожну (всього: від 12 до 20 балів); - залікова форма оцінювання: 6. письмовий залік – від 36 до 60 балів.

Українська