Інфопакет

Чисельні методи прогнозу погоди.

ОК 3.

Обов’язкова дисципліна для ОП

Другий

2025/2026

1 Семестр

3

ПРН01.Аналізувати особливості природних та антропогенних систем і об'єктів геосфер Землі. ПРН05. Планувати і здійснювати наукові експерименти, писати наукові роботи за фахом. ПРН07. Знати сучасні методи дослідження Землі та її геосфер і вміти їх застосовувати у виробничій та науково-дослідницькій діяльності. ПРН12. Моделювати геосферні об’єкти і процеси, застосовуючи картографічні і математичні методи та геоінформаційні технології. ПРН13. Ідентифікувати та класифікувати відомі і реєструвати нові об’єкти в складі геосфер, їхні властивості, явища та процеси, їм притаманні. ПРН14. Вміння проводити наукові дослідження у галузі метеорології та використовувати метеорологічні дані для дослідження зміни клімату. ПРН15. Вміння використовувати сучасні інформаційні технології для пошуку, обробки та аналізу метеорологічної інформації з різних джерел.

Очна форма

1. Успішне опанування обов’язкових базових дисциплін, що вивчаються на кафедрі метеорології та кліматології – Математики, фізика, інформаційні технології, фізика атмосфери. 2. Знання теоретичних основ фізики, математики, методів аналізу метеорологічних процесів та полів, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та процесами, що відбуваються в атмосфері, інформація про які надходить із різних джерел. 3. Володіння методами синтезу та аналізу інформації.

Викладаються основні питання, що стосуються гідродинамічного моделювання атмосферних процесів різних масштабів та прогнозуванні погоди. Курс з двох змістових модулів. Перший присвячений методам обробки метеорологічної інформації для чисельних моделей, наводиться огляд основних рівнянь гідротермодинаміки у різних системах координат, та постановці загальної задачі щодо прогнозу, у другому викладаються методів розв’язання рівнянь погоди, зокрема основи методу кінцевих різниць для розв’язання рівнянь погоди, р озв’язання кінцеворізницевих рівнянь методом кроків у часі тощо. Наведено інформацію про спектральні моделі та основи довгострокового гідродинамічного та статистичного прогнозу завчасністю місяць-сезон.

1. Прусов В.А., Сніжко С.І. Математичне моделювання атмосферних процесів. – Київ.: Ніка-Центр, 2005.– 496 с. 2. Прусов В.А., Сніжко С.І. Динамічна метеорологія. – Київ.: ВПЦ «Київський університет», 2009.– 383 с. 3. Хоменко Г.В., Хохлов В.М. Гідродинамічні методи прогнозу погоди: Підручник. – Одеса: Екологія, 2008. – 340 с. 4. Ківганов А.Ф. Хвильові процеси в атмосфері. – Одеса: АО БАХВА, 2001. – 180 с. 7. Ківганов А.Ф., Хоменко Г.В., Хохлов В.М. Бонадренко В.М. Гідродинамічні моделі прогнозу погоди і сіткові методи їх реалізації. – Одеса: ТЭС, 2002. – 179 с. 8. Neural Network Load Forecasting with Weather Ensemble Predictions. James W. Taylor and Roberto Buizza IEEE Trans. on Power Systems, 2002, Vol. 17, P. 626- 632.

Лекції, практичні

Підсумкове оцінювання у формі заліку: максимальна кількість балів на заліку – 40 балів, мінімальна кількість балів, які додаються до семестрових – 24 бали (60 % максимальної кількості балів, відведених на залік). До складання заліку з дисципліни допускається студенти, які впродовж семестру набрали не менш як 36 балів (60 % максимальної кількості балів, відведених на семестровий контроль). Для студентів, які набрали впродовж семестру сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 36 балів для складання заліку потрібно повторно пройти поточний контроль знань (наприклад, у вигляді тестування) в установленому порядку. У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі контрольних робіт здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

Українська