Нуклеарні держави Сходу як чинник світової і регіональної історії та геополітики
Освітня програма: Сходознавство
Структурний підрозділ: Історичний факультет
Назва дисципліни
Нуклеарні держави Сходу як чинник світової і регіональної історії та геополітики
Код дисципліни
ВК 1.5
Тип модуля
Вибіркова дисципліна для ОП
Цикл вищої освіти
Другий
Рік навчання
2025/2026
Семестр / Триместр
3 Семестр
Кількість кредитів ЕСТS
4
Результати навчання
Знати зовнішньополітичні та внутрішньополітичні умови і причини реалізації ядерних програм державами Сходу.
Вміти використовувати сучасні наукові та публіцистичні джерела зі сфери політики ядерного стримування, нуклеарної історії модерних і сучасних держав Сходу.
Вміти предметно аналізувати політико-декларативні документи нуклеарних держав Сходу (стратегії, доктрини, програми розвитку) в контексті провідних (або офіційних панівних) суспільно-політичних ідеологій.
Вміти характеризувати особливості, а також спільні та відмінні риси ядерних програм КНР, Індії, Ізраїлю, ПАР, Пакистану, КНДР.
Комунікація: використовувати знання іноземних мов (як західних, так і східних) із метою аналізу іншомовного масиву матеріалів (передусім першоджерел, політичних документів, нормативної бази).
Форма навчання
Очна форма
Попередні умови та додаткові вимоги
1. Знати ключові події історії Сходу ХХ-ХХІ століть.
2. Вміти зіставляти історіографічні погляди представників різних шкіл і напрямків сходознавства, послуговуватися актуальними науковими та публіцистичними джерелами з історії Сходу ХХ-ХХІ століть.
3. Володіти методологією загальної історичної критики, порівняння політичних систем різних держав Сходу в історичній ретроспективі.
Зміст навчальної дисципліни
«Нуклеарні держави Сходу як чинник світової і регіональної історії та геополітики» належить до вибіркового блоку дисциплін дослідницького спрямування «Політична історія Сходу», орієнтованої на здобувачів освітнього ступеня «магістр». Дисципліна мусить надати студентам належний матеріал із історії розповсюдження ядерної зброї, суспільно-політичного обґрунтування створення перших наукових нуклеарних програм, охарактеризувати еволюцію зовнішньополітичних, ядерних і космічних доктрин модерних і сучасних держав Сходу, проаналізувати роль та значення першого «Уранового проекту» нацистської Німеччини для оформлення теоретичних концепцій нуклеаризації східних країн, систематизувати відомості з історії біполярного протистояння геополітичних блоків на чолі з наддержавами (США та СРСР) та відповідну роль в ядерних, інноваційних, космічних пошуках модерних держав Сходу, висвітлити способи і методи ядерних випробувань Великобританії і Франції у межах колоніальних або залежних територій на Сході.
Рекомендована та необхідна література
1. Albright David, Stricker Andrea. Revisiting South Africa’s Nuclear Weapons Program. Washington, DC: Institute for Science and International Security, 2016. XII+300 p.
2. China’s strategic arsenal: worldview, doctrine, and systems / Edited by James M. Smith and Paul J. Bolt. Washington, DC: Georgetown University Press, 2021. IX+269 p.
3. Freeman Stephanie L. Dreams for a Decade: International Nuclear Abolitionism and the End of the Cold War. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 2023. 328 p.
4. Kampani Gaurav. India’s Nuclear Proliferation Policy. The Impact of Secrecy on Decision Making, 1980-2010. New York: Routledge, 2020. XI+184 p.
5. Khan Zulfqar, Khan Zafar. India’s evolving deterrent force posturing in South Asia: temptation for pre-emptive strikes, power projection, and escalation dominance. Singapore: Palgrave Macmillan, 2021. XI+381 p
Заплановані освітні заходи та методи викладання
Лекція, семінарське заняття, самостійна робота.
Методи та критерії оцінювання
Оцінка на іспиті виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру та за результатами виконання письмової екзаменаційної роботи.
Бали, отримані студентом на іспиті, додаються до балів набраних студентом за результатами семестрового оцінювання (семінари, самостійна робота, модульні контрольні роботи). Умовою допуску до іспиту є отримання студентом під час семестрового оцінювання не менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум). При цьому обов’язковим є успішне складання модульних контрольних робіт. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 36 балів.
Мова викладання
Українською
Викладачі
Ця дисципліна викладаеться наступними викладачами
Кафедри
Наступні кафедри задіяні у викладанні наведеної дисципліни