Інфопакет

Американська радянологія і радянське американознавство

ВК.2.11

Вибіркова дисципліна для ОП

Перший

2025/2026

6 Семестр

3

Знати основні історіографічні підходи до поняття «радянологія», її ролі в науковому та суспільно-політичному житті США.Знати етапи розвитку американської радянології.Знати провідні тенденції розвитку американознавства в СРСР.Знати основні періоди розвитку радянського американознавства.Вміти аналізувати основні концепції, підходи та ідеї в американській радянології.Вміти аналізувати біографії та науковий доробок радянологів.Вміти визначати ступінь впливу на наукову і політичну сфери, формування зовнішньої політики США та широкий загал ідей радянологів.Вміти вести самостійні дослідження впливу американознавців на суспільно-політичний та науково-популярний дискурс, зовнішню політику СРСР.Вміти аналізувати основні концепції, підходи та ідеї в радянському американознавстві.Презентувати результати власних досліджень.Критично опрацьовувати та аналізувати комплекс історіографічних джерел з радянології.

Очна форма

Успішне опанування курсу «Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки».

Аналіз причин та історичних обставин формування слов’янознавства у США. Ознайомлення з основними засадами, провідними тенденціями, напрямками, ідеями та етапами американської радянології. Вивчення особливостей розвитку американознавства в СРСР. Мета дисципліни – сформувати у студентів системні знання щодо розвитку вивчення історії СРСР у США та США в СРСР, проаналізувати основні етапи, концепції та підходи американської радянології та радянського американознавства, розглянути біографії відомих радянологів та американістів як публічних інтелектуалів.

1. Лаас Н. Соціальна історія СРСР в американській історіографії: теоретичні дискусії 1980–2000-х років // УІЖ. – 2010. – № 4. – С. 170–191. 2. Лаас Н. Соціальна стратифікація радянського суспільства: концептуальні пошуки в англомовній історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. // Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика. Київ: Інститут історії України НАН України, 2008. – С. 104–117. 3. Шліхта Н. Західна совєтологія в пошуках себе і предмету дослідження (середина 1940-х – початок 2000-х рр.) // Docendo discimus – Навчаючи вчимося. Методологія нових ділянок історичного знання та її впровадження у навчальні практики. До 25-річчя кафедри історії НаУКМА. – К.: Дух і Літера, 2020. – С. 107–123.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1–6, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7–12.

ОПИТУВАННЯ. Упродовж семестру оцінюється робота студента під час лекцій (відповідь на питання викладача, участь у дискусії, запитання, виконання письмових завдань): від 1 до 2 балів. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. Завдання містить 5 тестових і 2 широкі питання. Кожне тестове завдання оцінюється в 2 бали, кожне широке питання – у 5 балів. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за МК – 20 балів. САМОСТІЙНА РОБОТА. Предметом самостійної роботи є опрацювання як окремих тем, так і деяких розділів тем курсу. Вона може проводитися у формі написання рефератів, есе, виступів з доповідями. Максимум - 20 балів. ЗАЛІК виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання для успішних студентів.

Українська