Інфопакет

Зарубіжне українознавство

ОК.31

Обов’язкова дисципліна для ОП

Перший

2025/2026

5 Семестр

4

1.1.Знати: теоретичні та методологічні засади дослідження українства. 1.2.Вміти: використовувати понятійний апарат та історіографію і джерела. 1.3.Знати: первісні дослідні українознавчі осередки за кордоном до Першої світової війни. 2.1.Знати: міжвоєнну наукову діяльність українських дослідницьких центрів у Європі та за океаном. 2.2.Вміти: визначити роль українознавчих осередків на теренах СРСР в період українізації 2.3.Знати: координацію українознавчих дослідів через створення в еміграції Києво-Мазепинської академії наук. 3.1.Вміти: оцінити розвиток закордонного українознавства в роки Другої світової війни. 3.2.Знати: українознавчі студії в таборах переміщених осіб після ДСВ. 3.3.Знати: діяльність головних українських дослідних центрів за кордоном після ДСВ. 4.1 Знати: релігійні та військові українознавчі осередки за рубежем. 4.2 Знати: діяльність українських музеїв за рубежем як осередків дослідів. 4.3 Знати: діяльність українознавчих кафедр при університетах.

Очна форма

1. Знати: успішне опанування шкільного курсу України, зокрема інформації про розселення українців у світі. 2. Вміти: характеризувати основні результати наукових досліджень; писати наукові тексти на історичну тематику; здійснювати первинну обробку інформації.

Курс передбачає ознайомлення студентів із сучасними знаннями про зародження й функціонування зарубіжних українознавчих центрів. Тематика лекції присвячена діяльності конкретних українських та іноземних українознавчих центрів та їхніх відомих представників, а під час семінарських занять у студентів випрацьовуються навички самостійної роботи з джерелами означеної доби та розвиваються способи аналізу різнопланових історичних документів і пам’яток історії.

1. В ім’я майбутнього нації. Документи і матеріали про організацію допомоги студентам-емігрантам українською діаспорою в 1920—2000 роках. К., 2009. 2. 125 років Київської української академічної традиції. Нью-Йорк, 1993. 3. Історія Наукового товариства ім. Шевченка. – Нью-Йорк – Мюнхен, 1949. 4. Козак С. Український науковий інститут у Варшаві (1930-1939) . Історіографічні дослідження в Україні. 2012. № 22. C. 59–68. 5. Кубійович В. Наукове Товариство ім. Шевченка у 1939—1952 pp. Український історик. 1973, № 01-02. 6. Кучер В. З історії діяльності Українського наукового інституту в Берліні та Українського вільного університету в Мюнхені. «Діалог: Історія, політика, економіка», 2000, № 1. 7. Литвин М. Зарубіжне українознавство: здобутки та перспективи дослідження // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2013. Вип. 23. С. 3-11. 8. Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? Кембридж — Нью-Йорк, 1973.

Зміст курсу поділений на два змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінари, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу відповідної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: семестрове оцінювання (тести, усне опитування, творчі завдання) і підсумкове оцінювання (іспит). Загальна сума балів – 100 балів (із них, семестрове оцінювання – максимум 60 балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів). Критерії оцінювання індивідуального завдання: глибоке розкриття проблеми з представленням власної позиції – 5 балів;Упродовж семестру оцінюється робота студента під час кожного семінару (виступ, доповнення, участь у дискусії). Під час семінару студент має можливість досягти до 3 балів.Критеріями оцінювання відповіді під час семінару є: повнота розкриття питання – 0,5 - 1 бал логіка викладення матеріалу – 0,5 - 1 бал використання основної й додаткової літератури – 0,5 бал. аналітичні міркування, вміння робити висновки – 0,5 бал.Екзаменаційний білет містить три завдання. Критеріями оцінювання відповіді є: Відповідь повна, представлене власне бачення проблеми – 15 балів.

Українська